Перепишіть речення, поставте, де потрібно, коми при відокремлених поширених означеннях. Виконайте повний синтаксичний розбір речень (три на вибір).
1. Компанія щойно весела і шумна раптом зів'яла і розпалась. 2. У вагон вривається гарячий
вітер вигнаний вихором потяга з-під гущавини борів настояний на торішній глинці. 3.
Проковтнули тишу обважнілі від снігу сосни. 4. Вихований без матері Борис не звик до
виявів чулості. 5. Удалині сивою смугою бовваніє ліс оповитий морозяним серпанком 6.
Переповнений любов'юя відкрив кохання книгу. 7. Акації стояли саме в цвіту заквітчані
безліччю білих китиць. 8. На повитих мороком вулицях не припинявся рух 9. І вже забу та
Богом і людьми живе Маруся в захистку зими.
Складне, складносурядне, складається з 2 частин, об. за до сполучника і. [ ], і[ ]. місяць підмет, підіймався вище-присудок. Краплі-підмет, мерехтять-присудок, самоцвітами-обставина, зриваючись з дерев-обставина.
Синтаксичний розбір: (складне, сср, 2 частини, обєдн. спол. і
1 частина: Місяць підіймався вище-просте, розп., неокличне, двоскл, непошир
2 частина: Краплі, зриваючись з дерев, мерехтять самоцвітами-просте, розп, неокл, двоскл, поширене, ускладнен дієприслівниковим зворотом
ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам'ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м'якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.
P. S поставьте свои значения и названия улицы и тд)