Перепишіть речення, розкривши дужки й використавши лапки, де потрібно. 1. У багатьох ресторанах світу дуже популярна (K/котлета (П/п)о- (К/к) иївськи. 2. Смаколики (л/л)ьвівської (K/кондитерської (Ф фабрики (C/світоч любить не тільки малеча, а й дорослі. 3. Що- суботи ми всією родиною п'ємо (К/какао й ласуемо (Н/наполеоНОМ у кав'ярні неподалік (C/с)офії (K/к) иївської. 4. Для приготування (Ш шарлотки потрібні такі інгредієнти: (П/пшеничне (Б/борош- но, цукор, яйце (Кукуряче, (B/вершкове масло, яблука й ванілін. 5. У подарунковому наборі були льодяники, печиво (Ш /шахматне й цукерки (П/Пташине (M/молоко. 6. Щороку на (1/і вана (К/к)упа- ла наша родина влаштовує пікнік на (Д/дніпровому березі. 7. Ніхто із хлопців нашого класу не записався на (K/к)улінарний (г/г)урток (П/перепічка (3 інтернету).
Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати.
У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь.
На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".