Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки, визначте тип підрядних речень (означальне, з’ясувальне, обставинне місця, часу, наслідку тощо). 1. Христя така маленька дівчинка хоч їй і двадцять шість літ.
2. Біля самого лісу розцвів самотній вогник мов квітка папороті.
3. Працю хлібороба я високо ціную адже він усіх нас годує.
4. Хороші в степу такі хвилини коли зберуться всі разом і непомітно за розмовою почнуть пісню.
Объяснение:
Актуалізація опорних знань
Ускладнення речень
однорідними
членами
Іроси, і птиці,
ітрави з зорею
вітають мене
(В. Сосюра).
відокремленими
членами
Я люблю українське село, повне шуму, повне
дум
(В. Сосюра).
звертаннями
Сонце! Сонце!
Це тебе, довіч-
ний світе, стрі-
ваючи, вітає земля
(Панас Мирний).
вставними
компонентами
Правда, Чіпка мій моторний, удатний
(Панас Мирний).
вставленими
компонентами
Радика мама
(тата в нього не було) була вчителька музики
(Ю. Яновський).
6.6.1. Речення з однорідними членами та їх пунктуаційне оформлювання
Актуалізація опорних знань
Уреченні можуть бути не тільки члени речення, з’єднані між собою підрядним зв’язком узгодження, керування, прилягання), але й члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком і утворюють у реченні ряди (групи) з кількох рівноправних, незалежних один від одного членів, тобто утворюють ряди однорідних членів речення.
Однорідними називаються члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком, стосуються одного
й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку: Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П. Тичина).
ПАМ’яТкА!
1. Нерідко однорідні члени речення мають при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто є поши-
реними: Дніпрогес з його крилатими щоглами, могутньою греблею, арками мостів відпливав вдалину
(М. Бажан).
2.Іноді в реченні може бути не один ряд однорідних членів речення, а два і більше.
3.Однорідні члени речення з’єднуються один з одним або інтонацією та сурядними сполучниками,
або (рідше) тільки інтонацією: Кожна професія цікава, потрібна, захоплююча (О. Копиленко).
Атим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко).
4.Неоднорідними є означення, які характеризують той самий предмет з різних боків: Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).
5.Однорідними означення є тоді, коли:
а) перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшими означеннями:
Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І. Нечуй-Левицький);
б) коли означення стоять після означуваного слова:
Він, упевнений, рішучий, серйозний, вирішив підкорити цю гору;
в) коли в ролі означень виступають означення-синоніми або означення-антоніми:
Ми не пропаща, а чудесна сила (М. Стельмах).
Бути свободним – це розуміти свободу. А потім діяти. Свобода – це здатність людини чинити у відповідності до власних бажань, інтересів, цілей на основі знання про об’єктивну дійсність. Свобода – це можливість вибору варіантів подій. Відсутність вибору дорівнює відсутності свободи.
Найбільшої свободи людина досягає, коли свобода є вибір самого себе, що по суті, покладає на саму особистість відповідальність за своє життя і за те, що відбувається в світі. Саме тому так важливе ставлення особистості, оцінки того, що відбувається навколо. Саме тому свобода є фундаментальною характеристикою людського життя. Медард Босс (фахівець з психології) вказує, що свобода це не те, що людям належить, це є те, ким (чим) ці люди є. Поняття свободи пов’язано з поняттями необхідності, залежності-незалежності, відповідальності. Людина – це не інструмент природи. Людина володіє свободою вибору і одноосібно несе відповідальність за те, що з нею відбувається. Люди вільні обирати будь-яке життя, а наші реалії (буття) – це ставлення до того, що відбувається. Тому мало говорити правильні речі, треба правильно діяти. «Я вільний» означає «Я відповідальний за власне буття» (Еріх Фромм). До речі, одно з версій походження слова свобода йде до давньоіндійських слів «svo» — свій и «poti» — хазяїн.