Перепишіть речення. Якого відтінку надають суфікси у виділених словах?(записати в дужках після слова)
1. З якого ти саду, чудовая роже? Тебе й морозище зв’янити не може! (А.
Кримський). 2. Коники, коні, чого ви варті? Ти до коняги був схож не в жарті
(А. Малишко). 3. По вузькому дов железному насипу дамби кількома рядами
розтяглася людська стіна (Я. Ваш). 4. А наш Рябко, кажу, все спатки не
вкладався (П. Гулак-Артемовський). 5. Марія, Мріє, Мрієчко моя, Моя
Марієчко тривожна, Твоїм гірким, як світ, ім’ям Мені звучить хвилина кожна
(М. Вінграновський).
► ВПРАВА 2. Запишіть речення. Позначіть префікси у виділених
словах. Яким стилістичним забарвленням вони характеризуються?
1. Вітер і павітер дме там у височині, обриваючи біле галуззя розквітлих
вишень (Ю. Яновський). 2. Паморозь розкішним мереживом покрила
нерухомі дерева (М. Стельмах). 3. Високо на Дніпрових кручах над
прадавньою рікою піднімається. Канів, і гордий Славутич біля його підніжжя
котить і котить свої срібно-сині хвилі (3 газети). 4. Погода в антициклонах
буває малохмарна, суха; на рівнинах вона жарка влітку і холодна взимку (3
журналу).
►ВПРАВА 3. Згрупуйте і запишіть слова за словотвору:
а) за до суфіксів;
б) префіксів;
в) основоскладання;
г) словоскладання.
Лікар-терапевт, малоземелля, багатоплановість, інформування, зітхання,
натуралізм, мовознавець-лексикограф, антропологія, братик-голубчик.
► ВПРАВА 4. Запишіть речення. Випишіть речення, в яких є слова,
утворен осново- та словоскладання...
1. Ані хмарки на небі — лише височінь, глибочінь (Л. Первомайський), 2.
Сонечко пломенисто гралося у небі, вітерець жвавенько хитав деревами, що
попадалися де-не-де по дорозі, і шумів у міських садочках (Марко Вовчок). 3.
Сосни махали кошлатими лапищами (О. Дончепко). 4. Паморозь розкішним
мереживом покрила нерухомі дерева (М. Стельмах). 5. У Сквирі, в тихій,
Живе мій друг, старий казкар вечірній (М. Рильський). 6. Не пустоцвіту
барви Золоті нас ваблять і чарують у житті, Ми квітку жита любимо за те, що
в ній зачато зерно золоте (О. Ющенко). 7. Спом’янула Олеся: вона в свойому
селі йде,— той привітає, другий про здоров’я спитає, декотрий пожартує,
інший стане та свій смуток-жаль повістить (Марко Вовчок).
ничего себе (•—•)