Перепишіть, розкриваючи дужки; букви, де треба, замініть великими. i. 1. земле (ш)евченкова, (з)емле (ф)ранкова, ниво, завіяна щастям-добром, вічна твоя соловейкова мова, вічна розмова (д)ністра із (д)ніпром. (д.павличко.) 2. народжує (а)нтеїв земля. (л.забашта.) 3. прийдешні (с)ократи до суті ітимуть крізь сутінь. (б. олійник.) 4. за свічадо було б мені (о)ко (м)орське1 поміж гір, а за стелю — небес голубі і бездонні намети. (л.забашта.) 5. нескінченний (ч)умацький (ш)лях2 простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями. (о. довженко.) 6. тяглись повільно в сутінках підводи (ч)умацьким шляхом3 млявої доби. (б.олійник.) 7. найвеселіше ж було на (р)іздво та (н)овий (р)ік. (а.кащенко.) 8. один кінь у нас звався (м)урай, другий— (т)ягнибіда. (о.довженко). ii. 1. розливався (д)ніпро, дочекавшись приходу весни, і в турбінах вода клекотіла, як (с)іч (з)апорізька. (д.луценко.) 2. з боків назустріч пароплаву (д)ніпровські береги пливуть. (п.дорошко.) 3. до (д)ніпра бредуть, як (г)уллівери, з (о)болоні4 зведені доми. (д.луценко.) 4. лебединою піснею літа айстри із (київських парках цвітуть. (м.нагнибіда.) 5. уже (в)олосожар піднявся, (в) із на небі вниз повертавсь, і дехто спати укладався. (і.котляревський.) 6. цвіли над шляхом (п)етрові батоги. (і.цюпа.) 7. моя (б)атьківщина — подолана ніч, на кремені вирослий колос. (м.рильський.) 8. всяк (ш)отландець вільний пан своєї (б)атьківщини. {леся українка.)
Порушення норм лексичної сполучуваності
До оцінки лексичної сполучуваності в експресивної мови не можна підходити стереотипно, оскільки тут діють особливі закони "тяжіння" слів один до одного. Зокрема, в художніх і публіцистичних творах кордону лексичної сполучуваності можуть бути розширені. Помічено, що обмеження семантичної сполучуваності не поширюються на переносне слововживання: можливі словосполучення, які здаються безглуздими, якщо складові їх слова розуміти буквально (захід палає, роки летять, чорні думки).
Объяснение:
Через морози і відсутність їжі птахи змушені відлітати в інші краї. Проте, там вони мають їжу: чер'ячків, жучків та інших комашок. Також пташечки не гинуть на чужині від голоду. Попри це, вони дуже тужать за рідними домівками. Як про це здогадались люди? Птахи ніколи не будують гнізда і навіть не виводять пташенят у чужих краях. А повертаються не лише у рідні краї, а й майже на те саме дерево, де раніше було їхнє гніздо. Теплі краї допомагають птахам зберегти життя, не вмерши з голоду. Проте дім для них завжди залишається на першому місці.