Перепишіть, розкриваючи дужки; букви, де треба, замініть великими. i. 1. земле (ш)евченкова, (з)емле (ф)ранкова, ниво, завіяна щастям-добром, вічна твоя соловейкова мова, вічна розмова (д)ністра із (д)ніпром. (д.павличко.) 2. народжує (а)нтеїв земля. (л.забашта.) 3. прийдешні (с)ократи до суті ітимуть крізь сутінь. (б. олійник.) 4. за свічадо було б мені (о)ко (м)орське1 поміж гір, а за стелю — небес голубі і бездонні намети. (л.забашта.) 5. нескінченний (ч)умацький (ш)лях2 простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями. (о. довженко.) 6. тяглись повільно в сутінках підводи (ч)умацьким шляхом3 млявої доби. (б.олійник.) 7. найвеселіше ж було на (р)іздво та (н)овий (р)ік. (а.кащенко.) 8. один кінь у нас звався (м)урай, другий— (т)ягнибіда. (о.довженко). ii. 1. розливався (д)ніпро, дочекавшись приходу весни, і в турбінах вода клекотіла, як (с)іч (з)апорізька. (д.луценко.) 2. з боків назустріч пароплаву (д)ніпровські береги пливуть. (п.дорошко.) 3. до (д)ніпра бредуть, як (г)уллівери, з (о)болоні4 зведені доми. (д.луценко.) 4. лебединою піснею літа айстри із (київських парках цвітуть. (м.нагнибіда.) 5. уже (в)олосожар піднявся, (в) із на небі вниз повертавсь, і дехто спати укладався. (і.котляревський.) 6. цвіли над шляхом (п)етрові батоги. (і.цюпа.) 7. моя (б)атьківщина — подолана ніч, на кремені вирослий колос. (м.рильський.) 8. всяк (ш)отландець вільний пан своєї (б)атьківщини. {леся українка.)
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.