І. Перепишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть частки.

1. Все так (же) над озером мріє калина, де юність моя протекла. 2. Пішов (би) я в Україну, пішов (би) додому, там (би) мене привітали, зраділи (б) старому. 3. А серце б'ється, свіжий вітер дише, не (мов) би хоче остудить чоло. 4. Сьогодні йому, як ні (коли), хотілося (чим) скоріш виїхати за місто. 5. Не так (то) робиться все хутко, як швидко оком ізмигнеш.

6. Гукати в минуле — даремна турбота, гукай у майбутнє — хто (небудь) почує.

(Бали: 4)

ІІ. Напишіть частки не, ні зі словами разом чи окремо.

Не/вблаганний, не/густо, не/в’янучий, не/врожай, не/жить, не/мічний, ні/кроку далі, не/мовби, не/щастя, не/досушити, не/здужати, ні/скільки, не/абиякий, не/охота, ні/що, не/мій, не/до/спілий, ні/звідки.

(Бали: 4)

ІІІ. Випишіть вигуки.

Цить! Хай говорить серце… Ой! Що се за сопілка? Чари! Чари! Ба! Так би ти й казав, то я ж би знав! От, бігме, згинув би тепер без неї! Лукашу, де ти? Гов! Геть! Не мороч мене! Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! Авжеж! Тепер він вовкулака дикий! Хай скавучить, нехай голосить, виє! Ну-ну, помалу! Гей, підіте приведіте музику троїсту! Ох, ти, доле моя, доле! Гей, моя бурлацька воле, розкоше моя! Вийшла мати з дітьми в поле: «Нуте, ручки молоді!». Ачей, це діло не город вітрами городити. Ой не плач, моє серце, ой цить! О, розстроєна скрипка, розстроєна!

Життя людини досить складне і непередбачуване. Кожен з нас – особистість, яка має власні погляди на життя та принципи. Всі люди наділені певним талантом, головне – знайти і розвинути його. Це головне завдання і для батьків дитини, і для не самої. Адже часто потім дитина не може знайти своє місце в житті, бо не змогла розкрити власні здібності.
Та віднайти свій талант – це лише перша сходинка до щасливого майбутнього і самореалізації. Необхідно берегти його та розвивати, щоб не втратити протягом життя, а, навпаки, вдосконалити. Для цього потрібно багато працювати, в тому числі, і над собою.
Людей, які мають певний талант, які мислять креативно та вміють втілювати свої думки у життя, ми називаємо творчими особистостями. У нашому житті не так уже й багато таких людей. Це вони становляться відомими митцями культури, багато хто м заздрить. Та чи легко бути творчою особистістю?

Жив на одному далекому болоті болотяний цар Прислівник. І був у нього єдиний син — наслідний принц. Навпаки. Ох, і мороки було цареві з сином! Бо принц, виправдовуючи своє ім’я, все робив і говорив навпаки.Але — все по порядку.Служили Прислівникові його піддані: Мокро, Сиро, Гидко, Брудно, Здуру, Зозла, Абияк, Грязно, Топко, Хлипко та інші.А на краю болота жив Злий Дух Негеразд і була в нього красуня^ донька Навмисне — теж не подарунок для рідного батька, а одні лише клопоти Негаразду. Жили вони, не тужили.Аж ось одного разу заявилася до Прислівника відьма Сяк-Так:— Біда, царю, велика біда нам! Люди вирішили осушити наше болото! Де жити будемо? Що робити, Великий Прислівнику?!— Заспокойся, Відьмо! Знайдемо вихід, щось придумаємо!І вирішив Прислівник послати до людей свого сина, щоб домовився з ними і захистив рідне болото.— Збирайся, синку, у далеку дорогу,— напучував цар, будь уважним, як зустрінеш якого звіра — побажай щасливого полювання, піде дощ — заховайся, зустрінеш вогонь — залий його водою. Як вийдеш до людей — вітайся чемно, а головне — нехай не чіпають наше болото…— Добре, тату,— сказав принц Навпаки і вирушив у дорогу.Але, залишаючись сам собою, почав з того, що пішов не в той бік, в який радили, довго блукав, а на біду ще й зустрів Старого Лиса, якому замість побажати доброго полювання, побажав добре виспатися… За це Лис, хоч і був старим, гнав принца лісом кілометрів зо три.Дощу, на його щастя, не було, але, доблукавши нарешті до села, побачив принц багаття пастухів, що пекли собі на вечерю картоплю, і залив його водою з річки, що текла неподалік…Люди в селі дивувались і потішались з кумедного, скуйовдженого, дивно вдягнутого хлопця. Але вислухали його уважно і вирішили не губити природи і до Навпаки і його народові.Радий та гордий повернувся принц додому. І було велике свято у болотяному царстві Прислівника, яке закінчилось весіллям принца Навпаки і красуні Навмисне. І я там був, і все те бачив, і вам розповів.