І. Перепишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть частки. 1. Все так (же) над озером мріє калина, де юність моя протекла. 2. Пішов (би) я в Україну, пішов (би) додому, там (би) мене привітали, зраділи (б) старому. 3. А серце б'ється, свіжий вітер дише, не (мов) би хоче остудить чоло. 4. Сьогодні йому, як ні (коли), хотілося (чим) скоріш виїхати за місто. 5. Не так (то) робиться все хутко, як швидко оком ізмигнеш.
6. Гукати в минуле — даремна турбота, гукай у майбутнє — хто (небудь) почує.
умоляю
Н. Дві тисячі сімсот шістдесят п‘ять
Р. Двох тисяч семисот шістдесяти п‘яти
Д. Двом тисячам семистам шістдесятьом п‘ятьом
З. Дві тисячі сімсот шістдесят п‘ять
О. Двома тисячами семистами шістдесятьма п‘ятьма
М.(на) двох тисячах семистах шістдесятьох п‘ятьох
Н. Чотириста п‘ятдесят шість
Р. Чотирьохсот п‘ятдесяти шести
Д. Чотирьомстам п‘ятдесятьом шістьом
З. Чотириста п‘ятдесят шість
О. Чотирмастами п‘ятдесятьма шістьма
М.(на) чотирьохстах п’ятдесятьох шістьох
Н. Вісімсот сорок три цілих тринадцять сотих
Р. Восьмисот сорока трьох цілих тринадцятьох сотих
Д. Восьмистам сорока трьом цілим тринадцятьом сотим
З. Вісімсот сорок три цілих тринадцять сотих
О. Вісьмастами сорока трьома цілими тринадцятьма сотими
М.(на) восьмистах сорока трьох цілих тринадцятьох сотих
Всі ми люди і звичайно дуже любимо заварити каші,що означає зробити багато проблем,які ми повинні вирішувати самі.Адже, як кажуть :"Наші проблеми,самі вирішуйте!" Але чи задавалися ви питанням, може людина сама, без до оточуючих людей справитися з її проблемою? На моб думку, ні. Ми не знаємо, яка є людина ,в душі,що в неї на серці. Адже, ми знаємо, що всі люди різні, з цього робимо висновок, що у кожної людини певна психологічна і моральна межа. Тому, допомагайте людям вирішувати їх "зварену кашу" ,бо ви не знаєте, якими наслідками може це обернутися до творця каші.
Отже, пам'ятайте,ми всі варимо кашу,щоб життя було трішки легше, допомагайте одне одному проходити різні важкі життєві обставини. "Як ви до людей, так вони до вас!" Але не буду спорити,краще взагалі не варити кашу, а вирішувати все поступово.