Перепишіть, розкриваючи дужки. Зробіть порівняння в правописі прислівників та прийменникових словосполучень: Здіймаю руки (до) гори, підійшли (до) гори; (в) горі проклали тунель, (в) горі чувся звук невидимого літака; (на) силу справився з роботою, у будь-якій справі покладайся і (на)силу, і на розум; збирайте усі речі (до) купи, (до) купи листя підійшов малюк, зносити інструмент (до) купи; заглянути (в)середину, (в) середину пляшки потрапило повітря; стати (на) бік товариша, лягти (на) бік, звернути (на) бік; подивитись (у) бік лісу, повернути (в) бік, іти (у) бік річки.

Відповідь:

Букви и та і в кінці прислівників пишуться відповідно до правильної вимови: и — після букв, що позначають тверді приголосні (навкруги, навпаки, трохи, по-людськи), і — після букв, що позначають м'які і пом'якшені приголосні звуки (тричі, нарешті, опівночі, насторожі).

Пояснення:

У кінці прислівників після г, к, х завжди пишеться -и: навкруги, верхи, трохи, тільки, наскільки, навіки, заввишки

Після ч, ж у кінці прислівників пишеться -и в прислівниках типу по-вовчи та у віддієприслівникових прислівниках із суфіксами -ачи (-ячи): по-дівочи (частіше по-дівочому), по-заячи (частіше по-заячому), по-ведмежи

Після ч, ж у кінці прислівників пишеться -і в усіх інших випадках, зокрема в прислівниках двічі, тричі, вночі, опівночі, позаочі, насторожі.

Бабусю, а що це за книга?

- Це, Петрику, наш родинний фотоальбом.

- Ого, як цікаво! Ану ж, бабусю, давай подивимося його?

- Розгортай.

- Бабусю, а це хто?

- Це, Петрику, твоя мама. Маленька ще була, приблизно твого віку. О, а он твій дідусь у військовій формі.

- Бабусю, а це ти?

- Так, Петрику.

- Ти була такою красунею!..

- А он, онучку, ти.

- Де?

- Той маленький карапуз.

- Я?

- Так, Петрику, це ти.

- Бабусю...давай закриємо той альбом... Не хочу я дивитися на себе малого. Я ж не такий. Я сильний! Я справжній чоловік!

- Гаразд.