. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть відокремлені члени речення відповідно до їхньої синтаксичної ролі (Правильно виконані завдання – ).
1. Як людина високогуманна Сошенко з піклуванням ставився до Шевченка.
2. Незабаром до відвідувачів підійшов голова привітний червонощокий чоловік.
3. Усіх вразила і запам’яталася художня композиція О. Довженка «Святки» поетична розповідь про народні новорічні торжества.
4. Місто осяяне сонцем літнього дня миготіло всіма барвами.
5. Умиті сльозами сині очі чисті, непорочні й по-дитячому довірливі виблискували волошковим квітом.
6. Серпневі ночі настояні на сизих отавах і туманах дихають пахощами зрілого літа.

11.15 – одинадцята (година) п'ятнадцять (хвилин); п'ятнадцять хвилин по одинадцятій; п'ятнадцять хвилин на дванадцяту; чверть по одинадцятій; чверть на дванадцяту

17.27 – сімнадцята (година) двадцять сім (хвилин); двадцять сім хвилин по сімнадцятій; двадцять сім хвилин на вісімнадцяту

22.00 – двадцять друга (година)

5.20 – п'ята (година) двадцять (хвилин); двадцять хвилин по п'ятій; двадцять хвилин на шосту

18.35 – вісімнадцята (година) тридцять п'ять (хвилин); за двадцять п'ять (хвилин) дев'ятнадцята; двадцять п'ять (хвилин) до дев'ятнадцятої

- Ну як жити в цьому світі, якщо в ньому так багато зла?

- Щось порадити, звичайно, дуже важко. Але можу сказати, що тут потрібна деяка мудрість.

- Так де ж її взяти?

- Дещо можна почерпнути від великих мудреців.

- Наприклад, у кого?

- Наприклад, у Конфуція.

- О, я про нього чув. І що він казав з цього приводу?

- Здається, він вчив, що на добро треба відповідати добром, але на зло добром відповідати не треба.

- Так чим же?

- На зло треба відповідати справедливістю. А ставитися до злих людей треба з добром та повагою.

- Це ж чому?

- Звичайно, не тому, що вони достойні люди, а тому, що ти достойна і хороша людина.

- Ну так, це велика мудрість. Треба над цим добре подумати.

- Подумай, буде корисно.