Перепишіть,розставляючи пропущені розділові знаки. Відокремлені додатки підкресліть. 1. На його пальцях навіть на долонях шкіра так та порепалась ніби потріскалась на жару. 2. Усе крім риби він на світі занедбав відколи коропа на фунтів шість він упіймав. 3. Вони курчата інкубаторські без квочки тому-то охороняти їх крім Ігоря нікому. 4. Але нікого опріч неї не було. 5. Пахне грибами й медом вогкістю пахне тією що опріч назви осінь немає імені їй. 6. Співають усі за винятком Ліни Кацуби дочки майора-відставника яка в їхній школі не так давно і чи не знає всіх їхніх пісень чи може в неї незлагода якась. 7. Поезія Лесі Українки на відміну від переважної більшості тогочасних віршів позначена бадьорістю й оптимізмом. 8. Добре жити птицям! Далеко краще ніж людям. 9. У всьому крім добрих справ знай міру і час. 10. Образи «Лісової пісні» взяті Лесею Українкою з фольклору наприклад з народних пісень легенд не механічно.
- сформувати уміння правильно писати Не з дієприкметниками;
- збагачувати словник школярів дієприкметниками;
- вчити дітей орієнтуватися в ситуації спілкування;
- формувати уміння будувати діалог розгорнутими, поширеними реченнями, додержуватись правильного інтонування речень;
- виховувати культуру спілкування.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Орг. момент.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Завдання до учнів: пригадайте, як пишеться НЕ з різними частинами мови.
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Робота з підручником: розгляд таблиці «Написання НЕ з дієприкметниками» (7; стор. 50).
2. Тренувальні вправи.
Прочитати, пояснити написання НЕ з дієприкметниками.
Увійшов я в сінечки, а сінечки не метені. Увійшов я в світлицю, а світлиця не топлена, діжка хліба не мішана. Лука негребена схожа на дівку нечесану. Де багато господинь, там хата не метена і каша не варена. Не хвалися піччю в нетопленій хаті.
Народна творчість.
Диктант з коментуванням.
Я часто ночами пригадую знов дитинства сполохану казку вам, мамо, за вічну любов і щедру незміряну ласку. Схилялось над ліжком привітне чоло, дрімали натомлені оч вам, мамо, за Ваше тепло і довгі недоспані ночі. Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку Вам, мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку вам, літа, за хліб і сіль, за радість і невиплаканий біль.
З творів Д.Луценка.
Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно). Якими частинами мови (особливими формами ) є виділені слова? Пояснити написання не.
Ділити шкуру невбитого ведмедя. Йому закон не писаний. Незбагненними шляхами (Незбагненна мудрість).
3. Розвиток зв’язного мовлення. Складання діалогів на задану тему, але для різних ситуацій спілкування.
Пояснення вчителя.
- Для спілкування, тобто ведення діалогу, важливо встановити контакт зі співрозмовником. Є правила, дотримання яких під час спілкування зближує людей.
- Запишемо ці правила. Що б ви додали до них?
Правила спілкування
1. Звучання власного імені завжди приємне людині.
2. Посмішка на обличчі – ознака позитивного налаштування співрозмовника.
3. Комплімент, «золоті слова» поліпшують стосунки.
4. Не поспішай говорити, поспішай слухати.
5. Криком дуба не зрубаєш. (З нар. творчості)
Практична вправа «Умій слухати співрозмовника»
Робота в парах (розподіл учнів – як сидять за партами).
1. Поверніться обличчям один до одного і протягом двох хвилин розповідайте по черзі про дієприкметник усе, що знаєте.
2. Тепер кожен перекаже те, що почув від співрозмовника.(2 хв.)
3. Обговорення: Чого бракувало вам, коли ви говорили? Що для вас було легшим: розповідати, слухати, переказувати? А що важче?
4. Висновки: що ви вже вмієте, чого ще треба вам навчитися?
Практикум. Тренувальні вправи у складанні діалогів на тему «Вивчення дієприкметника»:
А) Для учнів з низьким рівнем знань: складіть діалог за поданою першою реплікою:
- Бабусю, ми учора на уроці української мови розглядали тему «Дієприкметник».
Б) Для учнів з середнім рівнем знань: складіть діалог відповідно до мовленнєвої ситуації: спілкування з однолітками на перерві .
В) Для учнів з достатнім рівнем знань: доповнити діалог розкриттям мовленнєвої ситуації – спілкування з учителем на додатковому занятті.
V. Закріплення набутих знань.
1. Поясніть правопис не з дієприкметниками: немовлених, неприречену, нерозтрачену, ненароджених, нерозгадану, не чекали, необпалену – звертати увагу на пояснювальні слова.
2. Творче завдання. Напишіть привітання своїм рідним, використовуючи дієприкметники з НЕ.
Балакирева Ольга,ученица 11 класса
эссе
Скачать:
 esse_po_istorii_balakireva.doc34 КБ
Предварительный просмотр:
Всероссийский конкурс молодёжных проектов “Наша история”
Эссе на тему: “Почему важно изучать и помнить историю России?”
Балакирева Ольга Васильевна
МБОУ “Гимназия №5”
г. Камень - на - Оби
2019 г.
Почему важно изучать и помнить историю России? Многие люди считают, что изучать историю не является нужным, что это скучно и не интересно. Но я хотела бы опровергнуть это. Ведь история своей страны — это не только важно, но при правильном усвоении материала очень интересно.
Цицерон говорил: «История – свидетель свет истины, живая память, учитель жизни, вестник старины».
Я полностью согласна с высказыванием Цицерона. Ведь действительно, история – это живая память, но жива она только тогда, когда люди ее учат и не забывают.
Изучение истории в каком-то смысле открывает глаза человеку, объясняет ему, почему сейчас происходят те или иные события. Это важно для страны в целом, чтобы люди сами понимали необходимость каких-либо мер предпринятых государством. Если каждый будет это понимать, то противоречий между правительством и народом станет гораздо меньше.
В социологии используется такой термин как этническое самосознание. Его суть заключается в том, что человек сам себя относит к какой-либо национальности, народу. Если поспрашивать у людей на улице, к какому народу они себя относят, то большинство ответят, что к русскому. Но как можно считать себя гражданином страны, не зная ее историю. Ведь Россия - это не просто территория, на которой ты живешь, это вся ее история, то как она сформировалась, ее культура, множество пережитых периодов, сделанных и исправленных ошибок.
По мере развития, государство пробует что-то новое и не всегда это нововведение бывает удачным. Историю необходимо изучать и не забывать для того, чтобы вновь не совершать старых ошибок. Например, такое кровавое событие в истории России, как Гражданская война, она унесла миллионы жизней и все из-за того, что люди не видели других методов отстоять свою позицию. Сейчас распространяются экстремистские организации, объединения людей, которые критически относятся к политике. И в сложившейся ситуации важно, чтобы люди знали историю, чтобы они понимали, чем могут закончится их необдуманные действия.
Одной из причин Первой Мировой войны стало то, что люди забыли, что такое война и насколько это страшно. С последней масштабной войны, к началу Первой Мировой около ста лет (Наполеоновские войны), а это значит, что уже умерли современники тех боевых действий, которые могли бы рассказать людям о военных событиях и возможно остановить их. Страны просто рвались в бой, так как у них накопилось много оружия, не думая о последствиях.
В заключении хотелось бы написать о том, как можно усовершенствовать изучение истории России. Я считаю, что стоит больше внимания уделать карте, а именно, в процессе изучения, обращать внимание на то, как формируются разные страны и с каких территорий они начали развиваться. Это важно для понимания истории России, так как внешняя политика связана с другими странами, а цели внешней политики часто направлены на завоевание территорий. Таким образом, при изучении материала будет ассоциация с картой, что и где происходило.
Также необходимо глубже изучать историю других стран, ведь многие процессы связаны с деятельностью других государств. Тогда будет более глубокое понимание причин событий истории России. Например, если задать вопрос, почему во время Смуты, в период, когда наше государство было ослаблено, его не завоевали другие сраны? Можно ответить, что это связано с действенной политикой Михаила Романова, но не менее важным является факт Тридцатилетней войны в Европе, в которой было задействовано большинство стран, из-за которой у нас появилось время на восстановление.
Нужно добавить в учебники интересные факты об исторических личностях из их биографии. Это необходимо для того, чтобы было какое-то яркое впечатление об этом человеке, тогда вероятность не забыть будет на много больше. Это как яркие воспоминания из жизни, которые не забываются.
Необходимо ввести в школах урок краеведения. На котором будет изучаться история региона, включая изучение его великих людей, интересных событий и фактов, а также как регион повлиял на историю России в целом.
Таким образом, история нам лучше понять настоящее, докопаться до истины, увидеть причины и следствия событий, и исходя из этого не повторять старые ошибки вновь.
Ты можешь написать только половину.