Перепишіть текст, почленувавши на речення,
у вигляді діалогу. розставте пропущені розділові
знаки, поясніть їх уживання. прочитайте за
особами.
мамо я уже великий добре синку що ж по тому иду на буг
ловити рибку. щуку принесу додому ти великий? для порядку,
спершу ніж гуляти сину прополи цибулі грядку і сходи до магазину
забаганки син притлумив дивиться з-під брів на неньку каже я вже
передумав мамо я іще маленький. ​

ось і настала осінь. пора, яку ще називають золотою.  

  довкола усе змінюється. осінь, мов художниця, розмалювала дерева в жовто-червоний колір. листя поволі опадає на землю. трава висохла, стала темно-зеленою, де-не-де коричневою. птахи відлетіли в теплі краї, не чути їхнього голосного співу. горобці злітаються на червону горобину та калину.

  людям осінь принесла щедрий урожай. у садах і городах   доспіли овочі і фрукти.

  осінь можна назвати чарівницею.

 

***    

 

  чарівниця осінь усе змінює на свій лад. ось зелені листочки стали жовтими. а то й зовсім червоними. як тільки пролетить вітерець, листя вкриває землю, кружляючи в осінньому танці.  

    хоч восени багато птахів летять в теплі краї, високо в небі прощально махають крильми. звеселяють нас горобчики, з лісів спішать синички, щоб люди себе знову змогли відчути помічниками пернатих друзів.

    у садах наливаються соком пізні яблука на щедрий врожай. на поля виходять щасливі трударі, вони радіють цій порі.

  по золотих деревах скачуть прудкі жовтогарячі білочки. вони не мають часу сумувати: грибів, горішків вдосталь, щоб зробити зимові запаси.  

    чарівниця осінь золотою палітрою навіює надію, бо потім знову настане весна.

(ох разашрась)

Не можна стати великою, успішною людиною, використовуючи зло, агресію та ненависть, руйнуючи «вічні» цінності людства. треба бути добрим і привітним з людьми, які тебе оточують. тим, хто потребує цього. також необхідно постійно навчатися, самовдосконалюватися, стати висококваліфікованим спеціалістом. іноді, звісно, буває важко подолати свої лінощі, змусити себе робити те, що не хочеться, але думаю, що мета варта цих зусиль. я вважаю, що великою робить людину підтримка та любов близьких та рідних, для них ми завжди найкращі. я дуже люблю своїх батьків, бабусю і дідуся, хочу, щоб вони були здоровими та щасливими, пишалися мною. хочу, щоб у нашій родині завжди панував лад, затишок, любов, взаємоповага, підтримка. сподіваюся, що і мої однолітки не будуть забувати про моральні цінності — основу життя нашого народу. адже саме духовність відрізняє людину від тварин, підносить її над буденністю, робить великою, дає крила. пам’ятаймо заклик ліни костенко: