Перепишіть текст, розділові знаки. Підкресліть головні і другорядні члени речення.
1) В історії кожного народу є пам'яткі події прив'язані до певних географічних місць.
2) Через ті місця події дати висвічується нащадкам сива давнина пізнається ними власна далека й близька історія.
3) Звідки з прабічних часів із недавніх століть долинає відгомін життя й боротьби наших предків.
4) Знані й невідомі давні події Київської Русі немов глибинні живлющі джерела напоїли наснажила героїчних духом легенди й богатирські поеми- билини.
5) Від них і нині свідомість сповнюється почуттям захоплення від донесених із давніх віків реальних картин буйної природи краси рідної землі.
6) А брали від неї все потрібне для свого існування і хліб і м'ясо і рибу і мед.
7) І співали свою працю.
нужно и быстро до 15.05.20рр
Якось теплим вересневим днем ми з друзями ходили до лісу. Припікало гаряче сонечко. Над нами світилося прозоре й чисте блакитне небо. Від подиху легенького вітерця шелестіло жовтогаряче листя.
Ліс стояв урочистий. Сонячні промінці падали на листя, створюючи гармонійну й святкову атмосферу.
Ми дуже старанно шукали грибів, але не знайшли їх. Мабуть, з причини того, що довго не було дощу й земля потріскалася та пересохла.
Скоро ми натрапили на кущі, які рясніли горіхами. Ми взялися збирати горіхи зі справжнім завзяттям. На жаль, ми не помітили, що за лісом причаїлася небезпека.
Страшний вітер налетів зненацька. Дерева захиталися. Вогняна сліпуча блискавка розітнула хмари. Ми розгубилися: бігти додому далеко, а лишатися в лісі небезпечно. Дощ полився, як із відра. Вітер шаленів у верхівках дерев. Здавалося, що майже останній осінній грозі не буде кінця.
Ми дочекалися. Вітер вгамувався. Дощ ущух. Ми були мокрі до останньої нитки. Зате як радісно було нам іти по розмоклій землі, несучи повні кошики справжніх лісових горіхів.