Перепишіть, відкриваючи дужки, іменники поставте в потрібній формі, поясніть закінчення.
1. Все у (спочинок), тільки дихають повно легені (небо) та височить над
(селище) собор, чатує зачіплянські (сон) й сновидіння. 2. Скільки (кров) та
(сльоза) ввібрала ця багатостраждальна дорога земна, що (зоря) та (сузір’я)
відбилася в темному (дзеркало) (небо) нічного (О. Гончар). 3. Життя моє переплелось навік із (радощі) й (болі) (народ) (Д. Луценко). 4. Ну, й кепсько, коли
серце (цвіль) почне гнилою обростать!.. 5. Такий я був у (Корсунь) над (Рось)
(М. Рильський). 6. Вчуся (оптимізм) у (зерня) — впав на камінь, то і там зроди
(Б. Чіп). 7. Ненависть не розлучиться з (любов), і не (вода) буде кров, а (кров), і
(чоловік) буде чоловік (Д. Павличко). 8. Народжена в (Київ), пісня розливалась
по всій (Україна), звучала з голубих (екран) і хвилювала, зворушувала людські
(серце) своєю (сердечність) й (задушевність) (І. Цюпа). 9. (Доля) моя,
(доленька), (мрія) не згуби. 10. Ні, (надія), не зви, бо та тінь не озвучиться
(слово) . 11. Між (поле) під (вербиця) ми схилились над
(криниця) . 12. Ну, діждешся (днинка), підеш на (обжинки)!
Часом ми не цінуємо цього, але в кожного в душі зберігається подяка за все, що вони для нас зробили, за всі, чому навчили, за всі, від чого вберегли. І сьогодні я хочу сказати, що навіть не маю подання, який було б моє життя, якби не мої батьки, якби не їхня віра в мене й не їхній яскравий вогонь у серці й очах, що зігрівав і висвітлював шлях мого життя вам, мої батьки!