Перепишіть, вставте пропущені букви, визначте наголос. Поясніть написання слів, подібних за звучанням.

Не/оцінен...а ніким робота – не/оцінен...ий скарб, не/впізнан…а мною людина – не/впізнан...а людина, не/сказан…е слово – не/сказан…а радість, не/скінчен…а вчасно розмова – нескінчен...а розмова, здійснен…е бажання – не/здійснен...а мрія.

- Слухай Іване! Я не розумію оті діалектизми. Не до
- Максиме, діалектизми, це дуже просто. Ти читав правило? 
- Ну я, думав пізніше прочитати.
- Максиме! Щоб зрозуміти щось нове, потрібно знати що ти вчиш. Тобі потрібно було прочитати правило, і ти знав би що таке діалектизми. 
- Але якщо я прочитаю правило, і все одно не зрозумію? Тоді, напевне, отримаю двійку з українскої мови, і мене покарають.
- Не покарають, якщо ти гарно прочитаєш, а потім спитаєш у вчителя.
- Ти думаєш?
- Я впевнений. Тому що вивчати українську мову дуже цікаво, хоча б тим, що вона наша, рідна, українська. І кожна людина яке живе в Україні.
- Напевно це так. Дякую тобі Іване. Тепер я буду більше старатися. Дякую.
- Якщо ти чогось захочеш, то ти це обов'язково зробиш Максиме! Бувай.

Картина Феодосія Гуманюка дуже мене вразила. Постає питання: що саме припало мені до душі? Споглядаючи витвір, перед нами вимальовується образ вродливої дівчини. ЇЇ зовнішність є привабливою. Живописець змалював Марусю кароокою, з русявим волоссям. Білосніжна сорочка, червоне намисто та яскрава стрічка навколо голови вигладають дуже гармонійно. Поруч з нею зображені козаки, які йдуть захищати вітчизну під супроводом пісень цього прекрасного дівча.
Мені сподобалась картина в цілому. Художник дуже природньо змалював дівчину, до найменших деталей. Вона виглядає дуже вродливою.