Перепишіть, знімаючи риски і вставляючи пропущені літери. 1. Я українець, і моя душа ні з ким не/po..межована дові- ку (В. Кочевський). 2. Захоч..ш і буд..ш. В людині, затям, л..жить не/po..гадана сила (О. Ольжич). 3. Он стоїть сторож..ва гора, а під нею грають бандуристи. Дівчинка читає «Кобзаря» про шляхи не/сходжені, т..рнисті (М. Палієнко). 4. Багато в світі є стежок для тебе, мій грою! Багато е іще книжок, не/читаних тобою! (М. Познанська). 5. Любили ми поля бе..мірні і книг не/зміряні гл..- бини (М. Стельмах). 6. На важких томах, неоправлених у темну шкіру, в..днілися напівстерті назви (Г. Пагутяк).
Я отпустил собаку бегать по парку.Как вдруг услышал лай. это был мой Малыш. он лаял на грача. я быстро прибежал и увидел интересную картину. грач сидел в метре от Малыша и вдумчиво смотрел на него. возможно он думал что это такое перед ним. а может грач думал как бы с ним поиграть. но через минуту Малыш оскалился и хотел его съесть. зато грач был не глуп и догадался улететь на дерево.
Природа... Скільки думок викликає це слово скільки асоціацій породжується з ним. Найкращі моменти життя хочеться пережити з природою у чудовому лісі посеред прекрасного саду сповненому різних таємниць. Завдяки чарівному дивосвіту природи виникають цікаві вислови. Ластівки низько літають дощ обіцяють. Верещить вересень уже осінь. Листопад дерев не обтрусить зима довго бути мусить. Калина рано зачервоніла рання і люта зима буде. Осінь ясна зима холодна. Пригріло сонечко обсохла земля. Кричать сови спить діброва зіроньки сіяють. Сонце сховалось у вітах дерев річка дихнула прохолодою. Які яскраві цікаві неймовірні явища ми можемо гати за чарівним дивосвітом природи!