Перепишіть, знайдіть однорідні члени речення, визначіть їх синтаксичну функцію, морфологічне вираження та засоби зв’язку. 1. Ніхто і ніде мене не чекає (М. Хвильовий). 2. Підстароста був високий, худий, з землистим обличчям, такими ж довгими і сухими руками (П. Панч). 3. Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос (Г. Тютюнник). 4. Спека і тиша – передвісники бурі (П. Кочура). 5. А по дашку прозорої веранди ходили то дощі, то голуби (Л. Костенко). 6. …Я з жахом побачив, що переді мною не бекас, а один із юних моїх співрозмовників (М. Хвильовий). 7. Любив Кирило не тільки працю, а й гостину (Ю. Мушкетик). 8. Люди стояли мовчки, похилившися, понуро прикипівши поглядами до попелища (Ю. Смолич). 9. Краю мій. Люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний). 10. Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко). 11. З-під тонких брів дивилися на нього не то перелякано, не то розгублено великі очі (П. Панч). 12. Корову в решето подоїв, та ще й на долю звалив (Народна творчість). 13. Ледве мріє, мов привид, далекеє соннеє місто, ні вогнів, ані гуків музики до моря не шле (Леся Українка). 14. З дитячих років найдужче вона любила весну з її гомоном неспинної води, цвіріньканням перших пташок, жадобою цвіту, росту кожного дерева, кожного кущика, кожної билинки (О. Іваненко).
Объяснение:
Для исследователя иные исторические эпохи примечательны тем, что могут дать богатую информацию и пищу для размышления о том, как падок человек на всевозможные модные безделушки и украшения. В данной статье речь пойдёт о «новоявленном» модном течении, которое сейчас особенно распространено среди молодёжи (и оказывается среди людей отнюдь не юного возраста) – это стремление приукрасить своё тело «специфическим» рисунком, т.е. – татуировкой. Исторические факты и свидетельства говорят о том, что татуировка («tattoo» или "tatu" означает "рана", "знак") – это очень древнее искусство. Первое упоминание о татуировке можно встретить в работах известных античных авторов, например: древнегреческий историк Геродот, описывая быт и культуру скифского народа упоминает, что скифские князья и воины наносили специальные татуировки на свои тела, чтобы подчеркнуть и подтвердить своё благородное происхождение и отношение к привилегированному классу. «Последующие исследования обнаружили, что скиф без татуировок мог принадлежать только к низшему сословию племени, касты, рода.
«Раскопки в Горном Алтае в 1948 году Пазырской группы курганов пролили свет на татуировку скифских племен. Уникальной находкой стало тело скифского вождя. Этот вождь погиб в бою. Его череп был пробит в трех местах боевым чекалом. Набальзамированное тело погребли вместе с женой и наложницей. Погребение относят к 5-4 вв. до н.э Татуированными у вождя оказались грудь, спина, обе руки и голени.
Оселю Катерини Білокур я розшукував недовго. Запитав у босоногих дівчаток, які гралися на стежці. У відповідь на моє запитання вказівні пальчики ткнули повітря в напрямі, де білів причілок звичайної української хати.
Я підійшов до хати, зупинився. Відчинила хвіртку, вийшла жінка в темній терновій хустці, заговорила м'яким голосом, гостинно запросила увійти.
На покуті темніли образи старі, ледь помітно виблискували тьмяною позолотою. Недалечко від ікон висів портрет Шевченка. З простенької його рами розгорнуто звисав рушник, наче гаптовані крила якогось дивного білого птаха або величезного метелика.
У кутку була охайно підведена червоною глиною піч, що милувала око мальованим килимом. Вона, наче огрядна молодиця в білій вишиваній сорочці, посідала в хаті чимале місце.
Вздовж стола стояла лава. На довгому ослоні, на яке падало світло з двох невеликих вікон, - тюбики фарб, саморобні пензлики. За палітру правив шматок скла, що лежав поруч.
На стінах світлиці висіло кілька картин. Я замилувався квітами, що жили на полотнах такою яскравою красою. Картини, що висіли на стінах, були в неоковирних рамках, а деякі висіли без рам.
У цій пропахлій фарбами і живими квітами кімнаті художниця творила. Тут не було навіть звичайнісінького мольберта.
Я мовчав. Був зачарований, але й здивований життям цієї скромної і разом з тим такої талановитої та наполегливої жінки. (За М. Сарма-Соколовським; 205 сл.).