Перепишть речення, визначте і підкреслить у кожному ресенни грамотичну основу.
1. Hіколи ти нікому не годи, а будь собою ти, самим собою.
2. Завжди будь собою, і ти обов'язково матимеш щастя!
3. Час такий швидкоплинний, тому не гайте його, проживаючи чуже життя!
4. Життя прекрасне, поки ти пливеш, змагаючи рифи, й вал дев'ятий.
5. Не підмінюйте свої думки чужими, і ваше життя не стане імітацією життя іншої людини! А) Доведіть, що подані складні речення є сполучниковими.
Б) Визначте складні речення, частини яких незалежні за змістом. Назвіть сполучни- ки, якими ці частини поєднано.
В) Прочитайте складні речення, одна частина яких залежить від іншої змістом. Якими сполучниками ці частини поєднано? . Г) До виділеного запозиченого слова доберіть український відповідник.
Д) Визначте вжиті в реченнях фразеологізми, витлумачте значення кожного. Звірте- зі Словничком фразеологізмів.
НУЖНО ИМЕННО ЗАДАНИЯ (а,б,в,г,д)

Собор стояв посеред снігів у холодній білій самотині. Возносився рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об найвищу баню, заплутувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялись у своєму бігові, і тоді видавалося, ніби починає летіти понад землею сам собор, і суцільна його дивна рожевість заступалася жовтістю від кованого золота, яким покрито було бані, й увесь собор зненацька засвічувався, мов щільник, повний меду, і в найпохмуріших душах ставало ясніше від того видовища (З роману П. Загребельного «Диво»).

Текст 2

Біля св. Софії. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високого,— сама молиться душа… Могутні тучі каштанів безшелесно стоять на варті золотих верхів… Боже, яке щастя, що цей шедевр у нас є, що він нас єднає!

Софія — душа Києва, душа України. Ніде так, як тут, не почуваєш силу творчого генія, могутній поетичний дух нашого народу. Витвір справді бого-натхненний, як казали колись… І може, вища сила відвела в останню мить чорну руку руйнівника (Зі щоденника О. Гончара).

Текст 3

Мовчить собор. Не видно облупленості, іржі на банях, ніч скрадає на ньому всі травми часу… він стоїть, думає свою одвічну думу. Про що вона? Усе тут проходило перед ним, як перед свідком і перед суддею. Ще, здається, недавно рипіли гарби повз нього зі снопами, клекотіла революція на цьому майдані соборному, дзвони калатали на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то радісно, то тривожно будили передмістя… Поглядом болю і туги дивилися на нього розширені очі дівчат-полонянок, коли їх тисячами гнали мимо собору в Німеччину. Ридання чув, і крики надії, і залізні туркоти війни, і її, ще страшнішу тишу… (З роману О. Гончара «Собор»).

Які художні засоби використано в текстах? Чи передають вони авторські враження й емоції?

Які образні вислови добирають письменники до собору?

Тема: висловлення почуття захоплення красою та величністю столиці рідної держави.

Основна думка: потрібно любити й шанувати свою державу, її столицю, підтримувати красу.

Ідея: уславлення краси Києва Жанр: літературна пісня

Епітети (море зелене, тихий день,закохані мрії, натомлене місто,  мирний лагідний сон);

Порівняння (вогні, як намисто; вечорів оксамити, мов щастя прибій);

Метафори: (море грає, день догора, віти закоханих мрій, в очі дивляться канни, серце в них переллю, жити на крилах надій, вогні розцвіли, вечорів оксамити);

Уособлення (хай канни розкажуть, спить місто).

окличні речення, звертання: «Як тебе не любити, Києве мій!».

Художні засоби: тісно переплітаються, створюючи неповторний образ улюбленої столиці.

Объяснение: