-Зрозуміло, ну це добре що ти зважився, тут ми зможемо знайомитися з іншими людьми, займатися спортом, підтримувати себе в спортивній формі, а також развлекаться.
-Це якраз те що мені потрібен, адже у себе біля будинку коли я приходжу з мене сміються
-Не звертайте уваги, люди заздрісні, приходь сюди завжди, тобі тут будуть рад мені дуже приємно
-Ну тоді до завтра. я буду чекати тебе -Добре, я обов'язково прийду, бувай!
Привіт!
-Привіт!
-Ти рано ходиш на цю спорт майданчик?
-Так, а ти?
-Тільки сьогодні перший раз прийшов!
-Зрозуміло, ну це добре що ти зважився, тут ми зможемо знайомитися з іншими людьми, займатися спортом, підтримувати себе в спортивній формі, а також развлекаться.
-Це якраз те що мені потрібен, адже у себе біля будинку коли я приходжу з мене сміються
-Не звертайте уваги, люди заздрісні, приходь сюди завжди, тобі тут будуть рад мені дуже приємно
-Ну тоді до завтра. я буду чекати тебе -Добре, я обов'язково прийду, бувай!
-Бувай!
Про природу.
Природа одному мама, а другому мачуха.
Заступиш природу дверима, а вона тобі – вікном.
На небо – не скочиш, а в землю – не закопаєшся.
Не можна на небо злізти та через голову штанів скинути.
Нема тієї драбини, щоб до неба дістала.
Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
Як небесна височина, – так морська глибина.
Взимку сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
Зимове сонце, як удовине серце.
Весняне сонце – як дівчини серце.
Доки сонце зійде, – роса очі виїсть.
І сонце не всі гори освічує, хоч високо ходить.
Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.
Аби на мене місяць світив, – а зорі будуть.
Гарно і при місяцю, коли сонця немає.
Світить місяць, та не гріє.
З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
Світло чим вище стоїть, тим дальше його видно.
Світить, та не гріє.