Переробити діалог, використовуючи дієприкметники. Діалог - розмова двох осіб.
Привіт, Оксано!
- Привіт, Альонко! Як ся маєш?
- Добре, у мене тепер є справи, тож нудьгувати ніколи! А в тебе?
- Міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас… Вибач, а які це в тебе справи з’явились?
- Я навчаю свого двоюрідного брата української мови!
- Та не може бути! Ти ще сама маленька!
- Так, але він молодший від мене. До того ж я добре знаю українську мову і завжди на уроках отримую вищі бали!
- А твій брат зовсім не знає української мови?
- Зовсім! Мої дядько та тітка, його батьки, переїхали сюди з Білорусі, з міста Гомеля, місяць тому. А Сашко вивчав в школі лише білоруську мову!
- Але ж білоруська мова, здається, схожа з українською?
- Це тільки так здається, але насправді слова вимовляються інакше! І орфографія зовсім інша!
- І яким чином ти навчаєш Сашка української мови?
- Поки що дуже просто. Я показую йому предмети та кажу, як вони називаються українською. Він повторює, а потім повинен мені скласти речення з цими словами.
- А ти пробувала давати йому читати українські тексти?
- Так, але він так кумедно читає, що я не можу втриматися від сміху! Начебто хтось узяв та перекрутив усі слова!
- Альонко, мені здається, що я можу до тобі навчати Сашка української мови. У мене є кілька цікавих ідей щодо того, як можна організувати уроки. А також я точно не буду сміятися, коли він стане читати.
- Оксанко, я так вдячна тобі! Ти собі не уявляєш! Мені так потрібна до
- Нема за що! Ну, я побігла! Коли мені до вас прийти?
- Можна завтра о п’ятій, Сашко якраз буде у нас.
- Ну, тоді до зустрічі!
- До зустрічі! Ще раз красно тобі дякую! Побачимось!
Объяснение:
Актуалізація опорних знань
Ускладнення речень
однорідними
членами
Іроси, і птиці,
ітрави з зорею
вітають мене
(В. Сосюра).
відокремленими
членами
Я люблю українське село, повне шуму, повне
дум
(В. Сосюра).
звертаннями
Сонце! Сонце!
Це тебе, довіч-
ний світе, стрі-
ваючи, вітає земля
(Панас Мирний).
вставними
компонентами
Правда, Чіпка мій моторний, удатний
(Панас Мирний).
вставленими
компонентами
Радика мама
(тата в нього не було) була вчителька музики
(Ю. Яновський).
6.6.1. Речення з однорідними членами та їх пунктуаційне оформлювання
Актуалізація опорних знань
Уреченні можуть бути не тільки члени речення, з’єднані між собою підрядним зв’язком узгодження, керування, прилягання), але й члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком і утворюють у реченні ряди (групи) з кількох рівноправних, незалежних один від одного членів, тобто утворюють ряди однорідних членів речення.
Однорідними називаються члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком, стосуються одного
й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку: Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П. Тичина).
ПАМ’яТкА!
1. Нерідко однорідні члени речення мають при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто є поши-
реними: Дніпрогес з його крилатими щоглами, могутньою греблею, арками мостів відпливав вдалину
(М. Бажан).
2.Іноді в реченні може бути не один ряд однорідних членів речення, а два і більше.
3.Однорідні члени речення з’єднуються один з одним або інтонацією та сурядними сполучниками,
або (рідше) тільки інтонацією: Кожна професія цікава, потрібна, захоплююча (О. Копиленко).
Атим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко).
4.Неоднорідними є означення, які характеризують той самий предмет з різних боків: Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).
5.Однорідними означення є тоді, коли:
а) перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшими означеннями:
Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І. Нечуй-Левицький);
б) коли означення стоять після означуваного слова:
Він, упевнений, рішучий, серйозний, вирішив підкорити цю гору;
в) коли в ролі означень виступають означення-синоніми або означення-антоніми:
Ми не пропаща, а чудесна сила (М. Стельмах).
Главная мысль, которую во многих своих произведениях Некрасов пытался донести до широкой публики,– это тяжелое положение простого народа в России. Тема жизни крестьян и рабочих, невыносимые условия их труда и жизни при строительстве путей сообщения ярко отразилась в стихотворении “Железная дорога”. Также здесь красной нитью проходит осуждение поэтом тех людей, которые управляли этими работами. Они не заботились о том, чтобы облегчить труд людей и сохранить их жизни, а использовали их лишь в качестве средства достижения своих целей.
Подробнее: https://obrazovaka.ru/analiz-stihotvoreniya/nekrasov/zheleznaya-doroga.html