-Практично у кожної людини в дома є радіоприймач або телевізор. Та чи допомагають такі програми навчанню?
-Я вважаю, що на це питання неможливо відповісти однозначно.
-Чому? Я, наприклад, думаю, що телебачення лише відволікає від навчання та забирає багато вільного часу.
- А як щодо освітніх передач? Ними цікавляться багато студентів та учнів. Вони мають різне функціональне навантаження, особливого значення набуває розвиток важливих навичок у учнів, що залежить від певного х слухання і перегляду.
-У наш час зустрічається все менше і менше передач, які примушують думати. У більшості випадків вони несуть розважальний характер. Сама такі розважальні шоу і серіали мають велику популярність у колі підлітків
- А я вважаю, що вибір передачі залежить у першу чергу від особистості людини, а саме від інтелігентності, культури, чуйності та психологічного настрою. Якщо відноситися до телебачення з розумом, то воно принесе користь.
-Так, але часто можна загубити ту межу коли телебачення набуває шкідливого характеру для учня і приковує його, майже у прямому значенеі цього слова, до себе.
-Потрібно слідкувати за собою і пильно стежити за впливом телебачення на життя. Краще провести час разом з друзями, чим увесь вічір провести на дивані. Тому я навіть після нашої дискусії, не відповім заважає телебачення чи навпаки допомагає навчанню.
Роботу з книгою треба розпочинати з ознайомлення з нею. Ознайомлення з книгою розпочинається з титульної сторінки, де, звичайно, вказуються прізвище автора, назва, черговість видання, місто, видавництво і рік публікації.
До початку роботи з книгою також треба ознайомитися з анотацією, передмовою та вступною статтею, примітками й коментарями, словником важкозрозумілих слів, післямовою, біографічною довідкою про автора, покажчиками, списком літератури, резюме, змістом.
Анотація вміщується на звороті титульної сторінки. Це стисла характеристика змісту книжки з вказівкою, на яких читачів вона в першу чергу розрахована. Передмови до книг пишуть їх упорядники, редактори, перекладачі або автори. У передмовах часто характеризуються історичні обставини та факти особистого життя автора, що спонукали до написання книги. Подібну до передмови роль відіграє в книзі вступна стаття. Однак вона, як правило, відзначається більшим, ніж передмова, обсягом і глибшим оглядом тих проблем, які ставляться й розв’язуються в книзі. Її завдання – підготувати читача до ґрунтовного розуміння та засвоєння матеріалу. У наукових збірниках в кінці кожної праці іноді подається резюме – стислий висновок, перелік її основних положень.
-Практично у кожної людини в дома є радіоприймач або телевізор. Та чи допомагають такі програми навчанню?
-Я вважаю, що на це питання неможливо відповісти однозначно.
-Чому? Я, наприклад, думаю, що телебачення лише відволікає від навчання та забирає багато вільного часу.
- А як щодо освітніх передач? Ними цікавляться багато студентів та учнів. Вони мають різне функціональне навантаження, особливого значення набуває розвиток важливих навичок у учнів, що залежить від певного х слухання і перегляду.
-У наш час зустрічається все менше і менше передач, які примушують думати. У більшості випадків вони несуть розважальний характер. Сама такі розважальні шоу і серіали мають велику популярність у колі підлітків
- А я вважаю, що вибір передачі залежить у першу чергу від особистості людини, а саме від інтелігентності, культури, чуйності та психологічного настрою. Якщо відноситися до телебачення з розумом, то воно принесе користь.
-Так, але часто можна загубити ту межу коли телебачення набуває шкідливого характеру для учня і приковує його, майже у прямому значенеі цього слова, до себе.
-Потрібно слідкувати за собою і пильно стежити за впливом телебачення на життя. Краще провести час разом з друзями, чим увесь вічір провести на дивані. Тому я навіть після нашої дискусії, не відповім заважає телебачення чи навпаки допомагає навчанню.
Як працювати з книгою
Роботу з книгою треба розпочинати з ознайомлення з нею. Ознайомлення з книгою розпочинається з титульної сторінки, де, звичайно, вказуються прізвище автора, назва, черговість видання, місто, видавництво і рік публікації.
До початку роботи з книгою також треба ознайомитися з анотацією, передмовою та вступною статтею, примітками й коментарями, словником важкозрозумілих слів, післямовою, біографічною довідкою про автора, покажчиками, списком літератури, резюме, змістом.
Анотація вміщується на звороті титульної сторінки. Це стисла характеристика змісту книжки з вказівкою, на яких читачів вона в першу чергу розрахована. Передмови до книг пишуть їх упорядники, редактори, перекладачі або автори. У передмовах часто характеризуються історичні обставини та факти особистого життя автора, що спонукали до написання книги. Подібну до передмови роль відіграє в книзі вступна стаття. Однак вона, як правило, відзначається більшим, ніж передмова, обсягом і глибшим оглядом тих проблем, які ставляться й розв’язуються в книзі. Її завдання – підготувати читача до ґрунтовного розуміння та засвоєння матеріалу. У наукових збірниках в кінці кожної праці іноді подається резюме – стислий висновок, перелік її основних положень.