Перетворіть прості речення у складні безсполучникові, укажіть смислові зв'язки між частинами. 1. Книга як духовний учитель. Вона зробить вас духовно багатшими, чистішими та досконалішими.
2.Він прокинувся й нащулив вуха. У вогкому струмені вітру долинав сухий різкуватий звук.
​

1. Омило чистою росою кущ - односкладне безособове, присудок омило, підмета-виконавця дії нема, омило ким,чим - росою, омило кого,що - кущ - додатки
2. Замело село сміхом-жартом - односкладне безособове, так само, як в попередньому. Замело кого, що село - додаток. Замели село сміхом-жартом - односкладне неозначено-особове(виконавець дії невідомий). Замела село сміхом-жартом - односкладне означено-особове
3. Зайвих слів не хочеться - односкладне безособове, та Зайвих не хочем слів - односкладне означено-особове
4. Так гарно пахло печеною картоплею - односкладне безособове, картоплею - додаток. Пахне картоплею - так само. 
5. Мені не засиналося -  односкладне безособове. Друга частина цього речення у вас просто неповне речення з випущеним підметом "Я", який вгадується з попередньої частини (Я не міг заснути, (я) довго не міг заснути)

Але чомусь, все одно чогось не вистачає...Чого ж?! Дітей! Ось, насправді, з чого починається будь-яка школа! З того золотого дзвонику, що несе у своїй крихітній ручці першокласник! Радісний сміх,  солоні краплинки в кутиках очей сентиментальних батьків, шелест яскравих ароматних букетів, цукотіння дитячих пантофлів – усе це є тим чарівним прологом, що веде у  таємничий світ під назвою «Школа».Школа, як окрема істота, що має свій вік, память, дух і навіть настрій. Вона не нарікає на упертість своїх старих дверей, луплення стін чи скрипучу підлогу, у неї усе бездоганне! А бачили б ви її у сонячні дні! Яка вона сповнена тепла і світла, що аж самому кортить іти шкільними сходами з усмішкою, до вух натягненою, пристрибуючи! Навіть, якщо на вулиці негода, школа залишається спокійною і врівноваженою. Її дух, запах життя , рух і розвиток  надихають колористику класів і коридорів різнобарв’ям, і  це одразу відчуваєш, ступивши на поріг.Історія – це те, що має початок десь далеко в минулому, існує тепер і немає остаточного завершення в майбутньому. Опісля ретроспективи, слід повірити вам сьогодення Школи. Наразі існує велика кількість нових проектів і задумок, які вже частково почали свою реалізацію, або лишень чекають слушної нагоди щоб вибухнути феєрверком цікавих ідей на радість мешканцям «Школи».   Невичерпному ентузіазмові  винахідників можна лише позаздрити. Це люди наполеглеві і розумні, які десятиліття присвятили освітній ниві, і  що справді знають суть навчального процесу від альфи до омеги.Тож перспективи є, і вони гарні. Процес історії продовжується. Ми всі разом творимо цю історію, рухаючись  лише у перед, у  наше майбутнє! І тільки від нас, від нашої наполегливості, від нашої старанності, від наших знань, від наших мрій залежить яким воно буде НАШЕ МАЙБУТНЄ !