Перетворіть уривок із роману «ДНК» (С.Жадан, Ю.Винничук, Ірена Карпа, Фоззі, А.Кокотюха, В.Рафаєнко, Макс Кідрук) на непряму мову:- Ні, - заперечив я. – Не зважай. Просто я задумався, який спогад ти витягнеш із мого мозку? І чи будеш радий, коли його побачиш?Андрій розгубився:- Та я не…- Що ти подумаєш, якщо це буде не момент твого народження, не день, коли ти вперше сказав «па», а заллята кров’ю операційна й крихітна дівчинка, яка могла б жити, але померла на моїх руках?- Не переймайся так, - син зітхнув. – Ти ж сам сказав, що зробив усе, що від тебе залежало.Я повільно похитав головою.- І що з того? Я весь вечір тільки про це й думаю. Я віддав би що завгодно за можливість на мить повернутися в минуле й скасувати цю операцію.Андрій стиснув губи, довго німував, а потім тихо промовив:- Минуле недосяжне, па. Ми мусимо йти вперед, а не тягнутися за тим, що було.
Скласти листа до близької людини із звертаннями та вставними словами пропоную так:
Бабусю, пише тобі твоя улюблена онука Ганнуся. Як ти себе почуваєш? Як справи? Як там мій дідусь? Бабуню, щиро вірю, що у вас все чудово. Сподіваюсь, ми скоро побачимось. Певна річ, я б із задоволенням залишилась у вас погостювати на літо.
Бабусю, я закінчила рік відмінницею. Нарешті, я вільна від навчання. Тепер я мрію лише про подорожі та побаченні із близькими людьми. Бабуню, передавай привіт діду та сусіду Іллі. Чекаємо на зустріч!
З любов'ю,
Ганнуся.
Звертання: бабусю, бабуню.
Вставні слова: сподіваюсь, певна річ, нарешті.