Перетворіть ускладнені речення в складні, замінивши відокремлені
члени підрядними реченнями.
1. Пройшовши з кілометр, вони знову побачили короткі спалахи й темні постаті в
житах (М.Стельмах). 2. Неподалік від їхньої убогої хати стояв розкішний будинок,
оточений густим садом (І.Цюпа). 3. З-поміж багатьох поданих страв найсмачнішою
вважалася камбала, приготовлена відомим лише господаркам Лебединого
острова (М.Трублаїні). 4. Не спитавши броду, не лізь у воду (Народна творчість). 5.
Ішли межи стін, грубо зложених з сірого каменю, вишитих блідими перами папороті
(М. Коцюбинський). 6. Над головами небо, повне загадкових світів
(Петро Панч). 7. Маючи в серці стільки доброти, чи ж можна служити злій справі?
(Ю.Мушкетик). 8. Виткнулася валка саней, навантажених великими дубовими
колодами (В.Кучер).

Суспільно-політичне життя на Україні. Поява політичних партій та організацій на Україні (східний регіон): Революційної партії (РУП), Народної Української партії (НУП), Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП); на Західній Україні – Української Радикальної партії, Націонал-Демократичної партії, української Соціал-демократичної партії. Лідери політичних партій та їх діяльність.

Революція 1905-1907 рр. на Україні. Її особливості, етапи розвитку, форми боротьби та причини поразки. Значення революції. Українське питання в Думі.

Причини і характер І-ї світової війни. Доля Галичини. Трагічна доля західних та східних українців. Діяльність Союзу визволення України. Ставлення політичних партій до війни.

мій улюблений герой є  климко :

Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»

Пояснення: