письмовий докладний переказ розповидного тексту з елементами опису памятники истории и культуры публицистичного стилю михайливський золотоверхий Монастир​

усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. але приходить час — і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. а беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони берегтимуть природу.

у наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. це пов'язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, почали її підкоряти собі. внаслідок роботи виробництв забруднилися ріки. збільшення орних земель призвело до знищення лісів. смердюче каховське водоймище було колись мальовничою українською землею. пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві верби над ставками. а колись красиве і багате аральське море висохло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. нащадкам у спадок залишилися тільки прекрасні шевченкові малюнки аралу.

Оцінивши сили ворога, кошовий повів козаків у бій.

Добре поміркувавши, кошовий отаман закликав татарських послів і дав свою відповідь.

Ми підійшли до кордону і побачили групу озброєних військових.

Верховна Рада України вирішила збільшити військовий бюджет країни на наступний рік.

Тільки-но весілля розпочалось, як молода кудись зникла.

Хтось торкнувся мого плеча: це була молода дівчина у красивій одежі.

Ледве помітні хвилі дзвеніли, розбиваючись об важке сіре каміння набережної.

До набережних контор підходили все нові й нові люди.