Не за морями глибокими, не за лісами дрімучими, а у чудовій країні Морфології давно-давно жили частки бо, но, зі, с, з, таки. Жили вони, поживали, біди не знали. І от захотілося їм знайти собі друзів серед інших частин мови. Щоб це зробити, треба обов'язково бути чемними, дотримуватись відповідних правил. Без цього аж ніяк не можна. Походили частки по світу, познайомилися в містечку з різними частинами мови.
Знайшли собі друзів серед них. Хороших, надійних, які ніколи не підведуть, а до порятують. І частки вирішили, що вони теж будуть добрими, справедливими, чесними щодо своїх Друзів.
Але для цього треба багато чого знати і вміти. Одного разу, щоб повеселитися, друзі запросили частки бо, но, то, от, таки у похід. У поході треба знати, як себе поводити, де чиє місце у ряду. Тому часткам, оскільки вони були вперше в поході, сказали, щоб вони зайняли свої місця у ряду.
Коли частки стали після слів, до яких відносились, то вони з ними ніби взялися за руки (тобто між ними з'явився дефіс. Частки з того часу стали писатися через дефіс).
Коли ж частки не стали після слів, до яких вони відносилися, а стояли попереду, або через слово від слова, до якого відносилися, то писалися окремо.
Похід пройшов чудово. Всі були задоволені, бо знайшли спільну мову, зрозуміли один одного. Частки знайшли собі друзів серед інших частин мови і живуть з ними у злагоді.
Для мене моя матуся найгарн!ша й найрозумн!ша.Моя мама енрг!йна та сучасна.Вона добре виглядае ,п!клуеться за свое здоров.ята займаеться спортом. Атакож мама багато працюе.Через це в не! мало часу ,щоб прибирати та готовити !жу.Тому я з малечку вже сам себе обслуговую. готовлю для себе сн!данок, мию п!длогу, купую продукти. Цим моя мама пишаеться, що в не! е так!й пом!чник. А в в!льн! хвилини моя мама с!дае подивитись телев!зор ! пов,язати. !нод1 ми з мамою граемо у шахмати. Ще моя мама любить кв!ти. В не! дуже багато кв!т!в ростуть на п!дв!конн!. Моя мама добра, сильна,найдорожча й кохана.
Знайшли собі друзів серед них. Хороших, надійних, які ніколи не підведуть, а до порятують. І частки вирішили, що вони теж будуть добрими, справедливими, чесними щодо своїх Друзів.
Але для цього треба багато чого знати і вміти. Одного разу, щоб повеселитися, друзі запросили частки бо, но, то, от, таки у похід. У поході треба знати, як себе поводити, де чиє місце у ряду. Тому часткам, оскільки вони були вперше в поході, сказали, щоб вони зайняли свої місця у ряду.
Коли частки стали після слів, до яких відносились, то вони з ними ніби взялися за руки (тобто між ними з'явився дефіс. Частки з того часу стали писатися через дефіс).
Коли ж частки не стали після слів, до яких вони відносилися, а стояли попереду, або через слово від слова, до якого відносилися, то писалися окремо.
Похід пройшов чудово. Всі були задоволені, бо знайшли спільну мову, зрозуміли один одного. Частки знайшли собі друзів серед інших частин мови і живуть з ними у злагоді.