Письмовий вибірковий переказ тексту наукового стилю зілля існує вірування що в ніч напередодні Івана Купала дерева переходить із місця на місце й шумом гілля Розмовляють між собою хто має Цвіт папороті той може бачити як розходяться дупи чути як ведуть вони свою тиху розмову може зрозуміти мову всякого створення може бачити де заховані в землі скарби і здобувати їх наші стародавні предки спорові рослини мабуть і нічого не знали а тому вірили що кожна рослина повинна мати квітку А що в папороті квітки ніхто ніколи не бачив той виникло багато легенд про таємничу квітку папороті у літинському повіті на Поділлі існує вірування що людина здобувши Цвіт папороті стає все значно і всевидящий папороть цвіте дуже короткий час тільки одну мить у ніч під Івана Купала а тому і здобути цю квітку дуже тяжко тим більше що я той цвіт само бережіться від людей нечистою силою Отже Хто хоче здобути Цвіт папороті той мусить перемогти чорта
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.