План до цього твору УСМІШКА
Був травневий сонячний ранок, На зелених луках за селом розквітнули
і кульбабки, дзвеніли бджоли йджмелі, в блакитному небі грав на
ибних струнах жайворонок.
Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї
блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала
NHми луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулася. Їй стало
я радісно, що захотілося, щоб цілий світ бачив її усмішку. Усміхалася
Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був
Инка и тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішав.
очах злість. Дівчинка несла назустріч дідо-
хмурий, брови насуплені,
і усмішку. Вона сподівалася, що він зараз усміхнеться. Невже в такий
Існий день можна бути похмурим і непривітним. Уже в глибині її душі
Аялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назу-
дідусю!».
і дід не усміхався. Погляд його залишався похмурий, брови - насуплені,
Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці.
гої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнiв цілий світ. Зеле-
LIями, блакитнеє небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла,
OB струмок. Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона
пла тепер його спину, але спина здавалася їй злою і непривітною.
Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона поба-
ала, що знову назустріч хтось іде. То бабуся, з цілком старенька дибає.
Півчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась.
І така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки
нову ожив, заграв, заспівав. Знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджо-
mй джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.
дівчинка усміхнулася передає очима знову затремтіли барвисті крильцями метелка вона пішла за ними
1)Травневий сонячний ранок
2)Дівчинка на лузі.
3)Похмурий дід.
4)Страх дівчинки зробив світ навколо неї похмурим.
5)Бабуся усміхається.
6)Страх пропав і світ в очах дівчинки знову ожив.