Шляхетність – категорія, яка останнім часом стала використовуватися набагато рідше, ніж у попередні часу існування нашого людського суспільства. Але все ж зовсім це поняття з побуту нас і нашого людського кола не вийшло, а тому розглядати і замислюватися про його зміст цілком можна і навіть потрібно. Насправді, той факт, що про шляхетність не говорять і не вживають по відношенню до сучасних людей, зовсім не говорить про те, що даний термін повністю втратив свою високу значимість. Він залишається істотним і важливим, але на нього звертають увагу лише обрані люди, які цікавляться філософією і добре розуміють життя.
Як правило, під шляхетністю прийнято розуміти високу моральність людини. Мораль – поняття трохи застаріле, сьогодні про нього точно так само дуже мало згадують. В сучасному світі людина забула, що таке мораль, і головним обмежувачем для людини став закон. Логіка сучасних людей наступна: навіщо нам потрібні ще якісь обмежувачі, якщо у нас і так є закон, який нас обмежує? Ці люди думають, що будь-які обмеження та правила неформального характеру не мають сенсу, оскільки обмежують людину, роблять її в’язнем якихось ефемерних істин. Що ж, не можна сказати, що такі думки і зовсім не заслуговують уваги і поваги. Сучасні люди цілком собі є досить розумними, щоб робити такі висновки і наполягати на них.
Але в той же час варто сказати, що шляхетність без використання норм моралі не має ніякого сенсу і є неможливою. Шляхетна людина завжди використовує мораль, порівнює свої дії з приписами моральних норм. Це має багато різних проявів. Кожен раз, коли ми бачимо людину, для якої суспільна мораль – це головний спонукальний мотив до дії і риса характеру – ми можемо зробити висновок, що ця людина і є високоморальною і навіть в деяких випадках духовною. Шляхетність може проявиться у ввічливому спілкуванні з оточуючими, до м, у дотриманні правил поведінки без між людьми і багато чому подібному цьому.
Нехай говорять про те, що мораль для сучасної людини вже неактуальна, а значить і шляхетності в цьому світі немає місця, але ми буде залишатися переконані в тому, що все це – суща брехня. Насправді у всіх нормальних адекватних людей цього світу повинна залишатися впевненість у тому, що рано чи пізно суспільство одужає, стане таким же здоровим, яким воно було раніше. Тоді-то і повернеться поняття моралі в життя людини міцно, всі ми тоді зможе чи не щодня переконуватися в тому, хто є шляхетним, а хто ні.
Твір на тему "Чому я пишаюся своїм товаришем" пропоную скласти так: У мене є товариш, якого звати Ілля. Він має світлу голову, є бистрим на розум. Ілля дуже чемний хлопчик. Він завжди швидко приходить на до коли я цього потребую. Я також намагаюсь бути гарним другом для нього. Але чи завжди я можу ним пишатися? Я вважаю, що так. Ілля - це мій близький товариш, з якого я можу брати приклад. Чому ж я пишаюсь своїм товаришем? Я пишаюсь ним тому, що він зміг виграти важливий для нього конкурс з англійської мови. Наступного навчального року Ілля поїде навчатись до Англії. Всього цього він досяг своїми стараннями. Цього року Ілля показав, як важливо бути беручким до праці. Як каже мій товариш, працелюбність – запорука успіху. Якщо весь час лічити ворон, то досягти чогось не вдасться ніколи. Я вважаю, що мій друг – гідний приклад для наслідування. Саме тому я ним по-справжньому пишаюсь!
Шляхетність – категорія, яка останнім часом стала використовуватися набагато рідше, ніж у попередні часу існування нашого людського суспільства. Але все ж зовсім це поняття з побуту нас і нашого людського кола не вийшло, а тому розглядати і замислюватися про його зміст цілком можна і навіть потрібно. Насправді, той факт, що про шляхетність не говорять і не вживають по відношенню до сучасних людей, зовсім не говорить про те, що даний термін повністю втратив свою високу значимість. Він залишається істотним і важливим, але на нього звертають увагу лише обрані люди, які цікавляться філософією і добре розуміють життя.
Як правило, під шляхетністю прийнято розуміти високу моральність людини. Мораль – поняття трохи застаріле, сьогодні про нього точно так само дуже мало згадують. В сучасному світі людина забула, що таке мораль, і головним обмежувачем для людини став закон. Логіка сучасних людей наступна: навіщо нам потрібні ще якісь обмежувачі, якщо у нас і так є закон, який нас обмежує? Ці люди думають, що будь-які обмеження та правила неформального характеру не мають сенсу, оскільки обмежують людину, роблять її в’язнем якихось ефемерних істин. Що ж, не можна сказати, що такі думки і зовсім не заслуговують уваги і поваги. Сучасні люди цілком собі є досить розумними, щоб робити такі висновки і наполягати на них.
Але в той же час варто сказати, що шляхетність без використання норм моралі не має ніякого сенсу і є неможливою. Шляхетна людина завжди використовує мораль, порівнює свої дії з приписами моральних норм. Це має багато різних проявів. Кожен раз, коли ми бачимо людину, для якої суспільна мораль – це головний спонукальний мотив до дії і риса характеру – ми можемо зробити висновок, що ця людина і є високоморальною і навіть в деяких випадках духовною. Шляхетність може проявиться у ввічливому спілкуванні з оточуючими, до м, у дотриманні правил поведінки без між людьми і багато чому подібному цьому.
Нехай говорять про те, що мораль для сучасної людини вже неактуальна, а значить і шляхетності в цьому світі немає місця, але ми буде залишатися переконані в тому, що все це – суща брехня. Насправді у всіх нормальних адекватних людей цього світу повинна залишатися впевненість у тому, що рано чи пізно суспільство одужає, стане таким же здоровим, яким воно було раніше. Тоді-то і повернеться поняття моралі в життя людини міцно, всі ми тоді зможе чи не щодня переконуватися в тому, хто є шляхетним, а хто ні.
У мене є товариш, якого звати Ілля. Він має світлу голову, є бистрим на розум. Ілля дуже чемний хлопчик. Він завжди швидко приходить на до коли я цього потребую. Я також намагаюсь бути гарним другом для нього. Але чи завжди я можу ним пишатися? Я вважаю, що так. Ілля - це мій близький товариш, з якого я можу брати приклад.
Чому ж я пишаюсь своїм товаришем? Я пишаюсь ним тому, що він зміг виграти важливий для нього конкурс з англійської мови. Наступного навчального року Ілля поїде навчатись до Англії. Всього цього він досяг своїми стараннями. Цього року Ілля показав, як важливо бути беручким до праці. Як каже мій товариш, працелюбність – запорука успіху. Якщо весь час лічити ворон, то досягти чогось не вдасться ніколи. Я вважаю, що мій друг – гідний приклад для наслідування. Саме тому я ним по-справжньому пишаюсь!