На Чорному бескиді в’юниться Зміїна печера, що являє собою природне урвище глибиною до чотирьох і шириною до одного метра. Переказують, що тут запорозькі козаки ховали військову казну. Довкруж Хортиці чимало напівзатоплених скель-острівців. Одна зі скель називається Запорозька миска. Це справді дивовижне творіння природи — виїмка діаметром півтора і глибиною близько метра, схожа на посудину. З покоління в покоління дніпровські лоцмани передавали легенду про те, що в спекотні дні козаки варили галушки величиною з кулак.
Неподалік від острова, на околиці села Верхня Хортиця росте славетний сімсотрічний дуб. Розповідають, що під дубом стояв зі своїм військом Богдан Хмельницький, коли 1648 року йшов на Жовті води.
Нині унікальна пам’ятка природи під охороною закону.
Твір на тему "Зникає все, а рідне слово вічне" можна скласти так: Мова посідає одне з головних місць у житті суспільства. За до рідної мови ми пізнаємо світ, здобуваємо друзів, навчаємось та мислимо. Все на планеті зникає, навіть життя людське не назавжди. А мова залишається, вона - вічна. Чимало видатних майстрів слова минулих століть змогли передати нам свої думки та заповіти за до слова. Цих людей вже немає, але ми знаємо їхні слова напам'ять. Тож не цураймось рідної мови, якою нам матуся співала колискову, бережімо її та плекаймо, черпаймо з неї знання минулих поколінь. Хай живе рідне слово вічно!
Объяснение:
На Чорному бескиді в’юниться Зміїна печера, що являє собою природне урвище глибиною до чотирьох і шириною до одного метра. Переказують, що тут запорозькі козаки ховали військову казну. Довкруж Хортиці чимало напівзатоплених скель-острівців. Одна зі скель називається Запорозька миска. Це справді дивовижне творіння природи — виїмка діаметром півтора і глибиною близько метра, схожа на посудину. З покоління в покоління дніпровські лоцмани передавали легенду про те, що в спекотні дні козаки варили галушки величиною з кулак.
Неподалік від острова, на околиці села Верхня Хортиця росте славетний сімсотрічний дуб. Розповідають, що під дубом стояв зі своїм військом Богдан Хмельницький, коли 1648 року йшов на Жовті води.
Нині унікальна пам’ятка природи під охороною закону.
Мова посідає одне з головних місць у житті суспільства. За до рідної мови ми пізнаємо світ, здобуваємо друзів, навчаємось та мислимо. Все на планеті зникає, навіть життя людське не назавжди. А мова залишається, вона - вічна.
Чимало видатних майстрів слова минулих століть змогли передати нам свої думки та заповіти за до слова. Цих людей вже немає, але ми знаємо їхні слова напам'ять. Тож не цураймось рідної мови, якою нам матуся співала колискову, бережімо її та плекаймо, черпаймо з неї знання минулих поколінь. Хай живе рідне слово вічно!