Кожна пора року славиться своєю особливісттю: Літо- спекою, Осінь- яскравим листтям, Весна- відродженням усього живого. Зима звісно славиться снігом. Іноді, дивлячись на сніг, хочеться сидіти вдома, пити гарячий чай, закутатись в теплу ковдру і дивитись як кумедно горобчики скакають по снігу у пошуках їжі. Але коли в тебе є друзі- все навпаки. Хочеться одразу надіті куртку і вибігли на двір, впавши в пагорб зі снігу зробити сніжного янгола, а тим горобчикам зробити годівничку. Зима радує не тільки душу а й око. Ну от як не зачаруватись у засніжені дерева і будинки?
Серед багатющої культурної спадщини українського народу особливе місце посідають пам’ятки архітектури минулого століття. На цих пам’ятках позначилося піднесення національної свідомості народу. Саме в XI-XVIII століттях великого розквіту досягли всі види мистецтва, були створені неперевершені зразки архітектури. З тих часів до сьогодення стоять видатні пам’ятки архітектури – ансамблі Києво-Печерської лаври, Видубецького монастиря та Софійського собору в Києві, Вознесенський і Михайлівський монастирі в Переяславі-Хмельницькому, культові споруди Галичини та багато інших. Ці архітектурні ансамблі завжди були оточені кріпосними стінами з баштами. До їх складу входили різноманітні будівлі – церкви, дзвіниці, трапезні, підземні комунікації. Кожен архітектурний ансамбль є справжнім витвором мистецтва. Досить відомими є й цивільні будівлі, наприклад Київська Академія, Переяслав-Хмельницький, Новгород-Сіверський і Чернігівський колегіуми. Немало храмів, які нині є пам’ятниками архітектури, споруджувалось на честь визначних історичних подій. Наприклад, у Ніжині розташовано Благовіщенський собор, що його було побудовано на честь перемоги над шведами. Більшість зодчих минулого століття залишилися невідомими. У своїй роботі вони творчо наслідували віковічні традиції давньоруської архітектури та народного дерев’яного зодчества
Кожна пора року славиться своєю особливісттю: Літо- спекою, Осінь- яскравим листтям, Весна- відродженням усього живого. Зима звісно славиться снігом. Іноді, дивлячись на сніг, хочеться сидіти вдома, пити гарячий чай, закутатись в теплу ковдру і дивитись як кумедно горобчики скакають по снігу у пошуках їжі. Але коли в тебе є друзі- все навпаки. Хочеться одразу надіті куртку і вибігли на двір, впавши в пагорб зі снігу зробити сніжного янгола, а тим горобчикам зробити годівничку. Зима радує не тільки душу а й око. Ну от як не зачаруватись у засніжені дерева і будинки?
Саме в XI-XVIII століттях великого розквіту досягли всі види мистецтва, були створені неперевершені зразки архітектури. З тих часів до сьогодення стоять видатні пам’ятки архітектури – ансамблі Києво-Печерської лаври, Видубецького монастиря та Софійського собору в Києві, Вознесенський і Михайлівський монастирі в Переяславі-Хмельницькому, культові споруди Галичини та багато інших. Ці архітектурні ансамблі завжди були оточені кріпосними стінами з баштами. До їх складу входили різноманітні будівлі – церкви, дзвіниці, трапезні, підземні комунікації. Кожен архітектурний ансамбль є справжнім витвором мистецтва.
Досить відомими є й цивільні будівлі, наприклад Київська Академія, Переяслав-Хмельницький, Новгород-Сіверський і Чернігівський колегіуми.
Немало храмів, які нині є пам’ятниками архітектури, споруджувалось на честь визначних історичних подій. Наприклад, у Ніжині розташовано Благовіщенський собор, що його було побудовано на честь перемоги над шведами.
Більшість зодчих минулого століття залишилися невідомими. У своїй роботі вони творчо наслідували віковічні традиції давньоруської архітектури та народного дерев’яного зодчества