Моє покоління стало очевидцем перехідного періоду нашої держави в побудові демократичного суспільства. український народ рухається вперед, долаючи труднощі, виправляючи допущені помилки. але, на жаль, щоразу нові зміни нашої влади призводять до нових змін у самій країні. дуже часто все починається спочатку, у розбудові змінювати вже я надіюся на те, що моя країна вийде на правильний шлях, вірю в майбутнє незалежної держави, яка посідатиме гідне місце серед інших держав. для цього ми повинні докладати великі зусилля, працювати й творити задля її добробуту, сприяти розвитку всіх сфер її життя. коли кожен з нас усвідомить, що майбутнє незалежної країни таки знаходиться лише в наших руках. і це буде залежати не лише від майбутнього країни а і майбутнього самих нас - людей!
1. Одного дня самотній Будда знічев’я походжав берегом річки (озера) Лотосів.
2. У раю був обід (ранок).
3. Той Кандата, великий імператор (лиходій), за життя грабував (вбивав) людей, підпалював їхні поля (оселі) й учинив чимало інших добрих справ (злочинів).
4. Якось, мандруючи лісом, він побачив, як через дорогу (стежку) повзе жучок (павучок).
5. Там, на дні пекла, у Крижаному (Кривавому) озері борсався Кандата.
6. Вгледівши над головою павутинку, Кандата на радощах аж весело заспівав (сплеснув у долоні).
7. А тим часом купки (тисячі й тисячі) грішників видиралися з темряви над Кривавим озером.
8. І Кандата щосили закричав: «Гей, грішники, чіпляйтеся міцніше і лізьте швидше вгору! (Це моя павутинка. Хто вам дозволив чіплятися за неї? Ану, спускайтеся вниз!)».
9. Але тої ж миті павутинка зненацька полетіла вгору (розірвалася саме над Кандатою), і Кандата, закрутившись дзиґою, швидко опинився в раю (зник у темряві).
10. Обличчя Будди просвітліло (посмутніло), і він пустився йти далі.
11. Мабуть, добродушним (жалюгідним) здався йому Кандата.
Відповідь:
1. Одного дня самотній Будда знічев’я походжав берегом річки (озера) Лотосів.
2. У раю був обід (ранок).
3. Той Кандата, великий імператор (лиходій), за життя грабував (вбивав) людей, підпалював їхні поля (оселі) й учинив чимало інших добрих справ (злочинів).
4. Якось, мандруючи лісом, він побачив, як через дорогу (стежку) повзе жучок (павучок).
5. Там, на дні пекла, у Крижаному (Кривавому) озері борсався Кандата.
6. Вгледівши над головою павутинку, Кандата на радощах аж весело заспівав (сплеснув у долоні).
7. А тим часом купки (тисячі й тисячі) грішників видиралися з темряви над Кривавим озером.
8. І Кандата щосили закричав: «Гей, грішники, чіпляйтеся міцніше і лізьте швидше вгору! (Це моя павутинка. Хто вам дозволив чіплятися за неї? Ану, спускайтеся вниз!)».
9. Але тої ж миті павутинка зненацька полетіла вгору (розірвалася саме над Кандатою), і Кандата, закрутившись дзиґою, швидко опинився в раю (зник у темряві).
10. Обличчя Будди просвітліло (посмутніло), і він пустився йти далі.
11. Мабуть, добродушним (жалюгідним) здався йому Кандата.
12. У раю бралося до вечора (полудня).