Побудувати структурну схему речення, дати загальну характеристику. Аби посидіти хоч трохи нагорі,чимало преться в мери, в депутати, але ніхто не йде в каменярі: вогонь Франка у грудях треба мати
Сьогодні вранці я збиралася на прогулянку,адже був вихідний день і мені нема було чого робити вдома. На вулиці була дуже гарна та ясна погода,яка так і манила мене. Коли я вийшла,то ,чомусь, нікого не було з моїх товаришів та друзів, і це мене засмутило,бо дуже хотілося пограти у нову гру. Так я сиділа дуже довго,але раптом,щось маленьке промайнуло в мене перед очима. Я не зрозуміла нічого і продовжумала сидіти на лавочці. Через декілька хвилин до мене ,з великими очима,підбігло діти,які голосно викрикували незрозумілі слова:-Де?!-Ти бачила?!-А куди пролетіла?!-Куди?!!Я, не розгубившсь, запитала:-Що і куди пролетіло? А вони мені:-Тільки-но що біля тебе пролитав стриж,куди він полетів,куди?!Я,трохи подумав,зрозуміла про що йде мова і сказала:-Здається туди полетіла щось маленьке і дуже швидке,-і показала у сторону до великого дуба.Усі діти раптом побігли туди, і я вирішила не відставати від них.Коли ми підійшли до того дерева,то побоачили маленького стрижа,що лежав біля дерева майже не рухаючись. Діти,не помітивши мене, почали вигадувати,як до маленькій пташці,і я запропонувала:-Давайте віднесемо її до діда Панаса,він дуже любить птахів і з радістю нам до Діти дуже зраділи моїй пропозиції і кричали:-Веди!-Веди,скоріше!І я відвела усіх до діда. Спочатку він уважно розглянув пташку,щось дуже швидко зробив,дав її води...і вона опритомніла. Виявилося,що у пташки було зламане крило,а дід Панас легко перев`язав його.-Дякуємо вам!Дякуємо!-кричали ми діду. А потім усі і подякували мені:-Дякуємо і тобі, ти нас дуже виручила! Пішли з нами гратися!-Авжеж ходімо! - з радістю сказала я. Так я познайомилася не лише з новими й гарними друзями,а й до бідній пташці. Це був найкращий день!
У світі проживає безліч людей. Хтось, можливо, зараз знаходиться у звичайному простому будинку, а хтось у величезному палаці. Але кожен із нас, будь це бідний чи багач, шукає кращого: кращих умов, кращого майбутнього і сьогодення, кращого життя.
Зараз, у ХХІ столітті, люди , наче запрограмовані роботи. Всі, абсолютно всі, за своїм кращим життям виїжджають за кордон. Будь це Польша, Німеччина , Італія – не важливо. Але, якщо задуматися… Ми всі кудись поспішаємо, кудись незрозуміло швидко рухаємось. Ми, навіть , не задумуємось , що справжнє щастя не таїться десь далеко на іншій частині континенту , а воно ось – поруч! Воно знаходиться у дрібницях , у звичайних простих речах.
Те , як кожний ранок ми бачимо схід сонця – хіба не щастя? Те , як кожного дня бачимо посмішки рідних –це не щастя? Коли повертаєшся додому та знаєш , що тебе там чекають- це по-вашому не щастя?!
Можна безліч привести прикладів , коли за кращим не потрібно їхати на тисячі кілометрів від дому.
«Не шукай щастя за морем»- говорив Григорій Савович Сковорода. Дійсно, наше життя швидкоплинне і ми , навіть , не встигаємо замислюватися про щастя в дрібницях , у простих речах. Розумні слова цієї людини потрібно запам’ятати. Вони дійсно мудрі. Зміст є у кожному слові. Їх лише потрібно зрозуміти, відчути.
Мені по-справжньому прикро за тих людей , які бачать щастя лише у грошах. Подумайте! Адже за них неможливо купити здоров’я. За них неможливо повернути рідну нам людину. Неможливо створити сімейну атмосферу. Так , звісно , гроші у цьому можуть до але не бути головним чинником , на якому і тримається побудова справжнього щастя.
Є ще люди , які люблять подорожувати. Але вони поділяються на два типи : перші ті , хто подорожує лише , щоб знайти кращі умови для свого існування; другі це роблять для того , щоб здійснити свою мрію, відвідати щось нове та цікаве для себе, стати трішки щасливішими. Адже подорожі – це найкращі ліки від депресії та поганого настрою, але це не є те справжнє щастя , яке ми відшуковуємо все своє життя.
Погодьтеся , краще не потрібно шукати за морями, в іншому куточку світу. Воно завжди поруч , біля нас .Навіть , привітавшись з людиною , ви зробите її щасливішою. Свій гарний настрій вона передасть іншому , і , таким чином , завдяки одному вашому привітанню ви ощасливите відразу декількох людей. Хіба це також не є щастя?
Його можна побачити будь-де: краса природи, сяйво сонечка , запах свіжого повітря, спів пташок. Це те, чим ми насолоджуємось, а насолода – це і є щастя, це те краще , яке завжди навколо нас.
Отже, як з’ясувалось, щастя не потрібно шукати далеко-далеко. Воно поруч. Воно таїться всередині нас, всередині нашого серця.
Не шукай щастя за морем
У світі проживає безліч людей. Хтось, можливо, зараз знаходиться у звичайному простому будинку, а хтось у величезному палаці. Але кожен із нас, будь це бідний чи багач, шукає кращого: кращих умов, кращого майбутнього і сьогодення, кращого життя.
Зараз, у ХХІ столітті, люди , наче запрограмовані роботи. Всі, абсолютно всі, за своїм кращим життям виїжджають за кордон. Будь це Польша, Німеччина , Італія – не важливо. Але, якщо задуматися… Ми всі кудись поспішаємо, кудись незрозуміло швидко рухаємось. Ми, навіть , не задумуємось , що справжнє щастя не таїться десь далеко на іншій частині континенту , а воно ось – поруч! Воно знаходиться у дрібницях , у звичайних простих речах.
Те , як кожний ранок ми бачимо схід сонця – хіба не щастя? Те , як кожного дня бачимо посмішки рідних –це не щастя? Коли повертаєшся додому та знаєш , що тебе там чекають- це по-вашому не щастя?!
Можна безліч привести прикладів , коли за кращим не потрібно їхати на тисячі кілометрів від дому.
«Не шукай щастя за морем»- говорив Григорій Савович Сковорода. Дійсно, наше життя швидкоплинне і ми , навіть , не встигаємо замислюватися про щастя в дрібницях , у простих речах. Розумні слова цієї людини потрібно запам’ятати. Вони дійсно мудрі. Зміст є у кожному слові. Їх лише потрібно зрозуміти, відчути.
Мені по-справжньому прикро за тих людей , які бачать щастя лише у грошах. Подумайте! Адже за них неможливо купити здоров’я. За них неможливо повернути рідну нам людину. Неможливо створити сімейну атмосферу. Так , звісно , гроші у цьому можуть до але не бути головним чинником , на якому і тримається побудова справжнього щастя.
Є ще люди , які люблять подорожувати. Але вони поділяються на два типи : перші ті , хто подорожує лише , щоб знайти кращі умови для свого існування; другі це роблять для того , щоб здійснити свою мрію, відвідати щось нове та цікаве для себе, стати трішки щасливішими. Адже подорожі – це найкращі ліки від депресії та поганого настрою, але це не є те справжнє щастя , яке ми відшуковуємо все своє життя.
Погодьтеся , краще не потрібно шукати за морями, в іншому куточку світу. Воно завжди поруч , біля нас .Навіть , привітавшись з людиною , ви зробите її щасливішою. Свій гарний настрій вона передасть іншому , і , таким чином , завдяки одному вашому привітанню ви ощасливите відразу декількох людей. Хіба це також не є щастя?
Його можна побачити будь-де: краса природи, сяйво сонечка , запах свіжого повітря, спів пташок. Це те, чим ми насолоджуємось, а насолода – це і є щастя, це те краще , яке завжди навколо нас.
Отже, як з’ясувалось, щастя не потрібно шукати далеко-далеко. Воно поруч. Воно таїться всередині нас, всередині нашого серця.
Объяснение: