Побудуйте схеми цих речень та визначити граматичну основу.
1. біда навчить, кому подати і від кого прийняти чесний хліб.
2. не знаєм, де грози оселя, чи є туди які стежки.
3. я тут живу, на добрій цій землі, де йдуть дощі і дозріває колос, де білим цвітом облітають дні і став піснями мій жіночий голос.
4. там, де Ятрань круто в'ється, де холодная вода, там дівчина воду брала, чорнобрива, молода.
Н.в. тисяча дев'ятсот сімдесят два
Р.в. тисячі дев'ятисот сімдесяти (сімдесятьох) двох
Д.в. тисячі дев'ятистам сімдесяти (сімдесятьом) двом
З.в. тисячу дев'ятсот сімдесят (сімдесятьох) два (двох)
О.в. тисячею дев'ятьмастами сімдесятьма (сімдесятьома) двома
М.в. тисячі дев'ятистах сімдесяти (сімдесятьох) двох
Н.в. шістнадцять
Р.в. шістнадцяти (шістнадцятьох)
Д.в. шістнадцяти (шістнадцятьом)
З.в. шістнадцять (шістнадцятьох)
О.в. шістнадцятьма
М.в. шістнадцяти (шістнадцятьох)
Н.в. дев'яносто п'ять
Р.в. дев'яноста п'ятьох
Д.в. дев'яноста п'ятьом
З.в. дев'яносто п'ять (п'ятьох)
О.в. дев'яноста п'ятьма (п'ятьома)
М.в. дев'яноста п'ятьох
У цьому невеликому творі є багато персонажів, бо написаний він для виконання на сцені. Усі герої дуже різні.
Велике лихо спіткало князя та княгиню, адже злий Змій захотів полонити їхню єдину дочку. Проте у розмові княгині з дівчиною відчувається не тільки сум, а й надія на порятунок. Мені сподобалась мужність молодої князівни, яка заспокоює своїх рідних. Вона сміливіша за воєвод князя, бо не боїться смерті. Воєводи ж не хочуть стати на двобій зі злим змієм, вони стоять на думці «скоритись долі». Мене засмутило те, що вони не хочуть почути заклик князя
За яку, скажіть , провину
Мусим ми платить данину?!
За що кров з нас смокче Змій Воєводи на двобій!Також мене вразив Микита своєю силою. Ще малим хлопчиком, він добре боровся. Кожум’яка «чулий, добрий, і розумний, і хоробрий, а зачепиш – як огонь !». Він сентиментальний, любить князівну. Також він любить дітей, добрий та справедливий до них. Уважно вислухав їхнє прохання та погодився до Цікаво та напружено описано двобій. Я чула розмову голосів, і уявляла себе серед юрби людей, котра уважно стежить за боротьбою, підбадьорює Микиту та захоплюється ним. І щиро раділа зі всіма, коли закінчився бій і переміг Микита. В кінці твору ми бачимо Кожум’яку з князівною. Добро перемогло зло.