Початок зими Непомітно надходить тихий тихий зимовий ранок. Не(чутно), у
шапці -неведимці йде Дід Мороз і сам милуєт(...)ся власною
майстерністю. Ще з ночі почав він свою роботу щоб ранком
здивувати весь світ. Кожний кущик, кожне дерево Дід Мороз
пр(...) красив по(різному). На кущах глоду порозвішував тонке
мереж(...)во. На гілках черемхи разки намиста. А дубовому листу
що так і не опав восени доточив ро(...) кішні торочки. Усіх обійшов
нікого не минув.
Не(мало) потрудився він і біля сосен. Торкнувся кожної глиці й
ніжним серпанком оповив крони. І зараз усі сосни мов купают(...)ся в
білому мареві. Від цього кожний стовбур ще більше відливає
червоним золотом, а верховіт(...) я м'яко тане в бе(...)межному
просторі т(...) мяно (срібного) неба. Важкі сизі пасма боячись згубити
свою красу (...) хилилися, завмерли й не поворухнуться.
Глибока тиша залягла довкола. Ніщо не перехне ніщо не
порушить цей урочистий спокій.
ОТ
Закінчивши денні справи, закривши задачник і зошит, поклавши собі на коліна кішку, потягнешся рукою до книги, щоб перенестися в інші світи. Разом з капітанами ти відправишся в невідомі далекі країни, або в печери і підземні озера, або на неіснуючі планети у пошуках пригод, або з водолазами у пошуках Атлантиди.
Книги переносять своїх читачів в найрізноманітніші місця і епохи, недоступні літакам і потягам.
Перед тобою проходять чужі долі, чужі радощі і чуже горе, ти горюєш і радієш разом з героями, занурюючись в чарівні казки або веселу повість. Буває, відкривши книгу десь на середині, вже не можеш відірватися і дочитуєш все до кінця, боячись втратити хоч би рядок.
Закриваються очі і злипаються вії, але ти пливеш по цьому морю рядків : ну ще трохи, ну ось тільки дізнатися б, куди насправді привела Дон Кихота ця дорога? Чи переміг Ахілл Гектора?
Уявімо на хвилину, що немає на світі книг : немає Чебурашки, Хоттабича, Незнайка, Гаррі Поттера, Чипполіно, Буратіно. Без них життя відразу стає тьмяним і сірим, нудним і безрадісним.
Про це дуже цікаво написано у Карлоса Руиса Сафона в його фантастичному романі "Тінь вітру" . Батько, згідно традиції, літнім ранком повів свого сина на ім'я Даніель вибрати свою першу книгу на Кладовищі Забутих Книг. Це щось подібне до складу або музею, де зберігаються старі і забуті книги. Вибрана книга уразила Даниеля до глибини душі і визначила його подальшу долю.
Ось чому ми любимо книги - вони відкривають нам шлях в невідоме, відкривають секрети і таємниці, учать мріяти, діляться знаннями про устрій світу. Книга - як корабель, а її сторінки - як вітрила, а ти відправився в кругосвітню подорож в нескінченний світ слів і образів, героїв і негідників, старовини і далекого майбутнього.
Не знаю,но попробую .
Объяснение:
Не всі люди спроможні визнавати чужі успіхи ,порадіти за них.Це та досить рідкісна якість,що перевіряє людину на рівень духовності.
Заздрість-одна з рис характеру людини,що не приємна для інших.Ця риса характеру не дуже й хороша.Безкорисливість-дуже гарна риса ,для людини.Людина допомагає іншим,та навіть не очікує щось в подарунок,віддяку.Люди,що виражають нещиру ласкавість,то цю людину називають улестливою.Людей,що чинять честно ,поважають.Цих людей називають честними.