Подані числівники поставте у формах родового, давального й оруд- ного відмінків.
Чотири, тисяча, дев'ятсот п'ять, вісімдесят дев'ятий, чотир-
Дятий, двісті сорок перший, третій, шістдесят другий.
пока гапишіть час словами.

Докія з дитинства не знала батьківської  любові та турботи. Тільки й могла, що співати тужливих пісень, яких знала багато.

Була вона сумною та мовчазною дівчинкою. Минули роки, і вона виросла. Однак її життя не змінилося. П"яниця-батько її зневажав, а мачуха била. Подруг вона не мала.

Журба гнітила Докію, ця журба зробила лагідним вираз її обличчя. Її мучила думка, невже вона гірша за інших, що її так мучать? Вона не розуміла, що сама була винна, колись відіпхнувши від себе Христю, що підійшла до неї колись на вулиці.  Вона й не могла цього зрозуміти, бо сама зазнала багато кривди від людей від самого дитинства. Вона терпіла, бо нічим не могла собі зарадити, і тоді в її серці прокинулась журба, сум, що не давав їй спокою ні вдень ні вночі.

Проте її серце не було злим, воно вміло любити і розуміти чуже горе. Вона не дівувала так, як дівують інші дівчата.

Добрий день! -добрий день! -чим я можу вам ? -я хочу придбати у вас книгу, щось із фантастики. -а детальніше? -ну, щось про перевертнів, вампірів і тому подібне. -гаразд. я вас зрозумів. можу вам порекомендувати книгу про графа дракулу «таємниці старого міста». -а щось інше є? -так. як ви ставитесь до творів миколи васильовича гоголя? -о, я дуже полюбляю його твори. -я можу вам порекомендувати збірку його творів під назвою «вечори на хуторі близь диканьки» -о, дякую. думаю це те що я хотіла. -так, звісно. дуже вдалий вибір. з вас 23 гривні. -ось візьміть. здачі не потрібно. -дякую. заходьте ще! -гаразд. до побачення! -до побачення!