Поданi в дужках збiрнi числiвники поставте у потрiбнiй формi.

1. Матому в цьому роцi (троэ) китiв: городину, коноплi i льон. 2. Хозяйське око побачить бiльше, нiж очi (четверо) наймитiв. 3. Вiн кожному з (п'ятеро) вдивлявся пильно в очi. 4. (Обоэ) стало жарко. Обоэ пекли ракiв. 5. Така й вiд (семеро) собак вiдiб'эться. 6. Тiкав вiд (восьмеро) вовкiв, а то копиця сiна. 7. Усього нас у батька-матерi не менше (дванадцятеро) в миску заглядало.​

Мова - це характер і духовна могутність народу. Саме він дає їй силу і красу. У своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди.Мова є найбільшим, найціннішим надбанням як людського суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема. За до мови люди спілкуються між собою, виражають свої думки, почуття, зберігають їх і передають нащадкам. Немає і не може бути мови без суспільства, без народу, який є її творцем. Також немає і не може бути суспільства без мови. Мова є характерною ознакою сучасної нації. Коли мова перестає виконувати свою основну функцію - бути засобом спілкування і мислення, вона стає мертвою, не розвивається і не вдосконалюється. Розвиток мови тісно пов'язаний з розвитком суспільства. Як живий організм, вона з часом зазнає змін під впливом історичних, економічних та політичних умов. Відмирають одні слова, а замість них виникають нові, старіють іноді морфологічні та синтаксичні конструкції, поступаючись перед новими, що більше відповідають вимогам часу.
       Я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. Треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.

Нарешті настала ця прекрасна пора - осінь! Цей прекрасний час коли дерева кольорово вбрані, а земля устелена килимом з кольорового листя. Восени прогулянка навіть в найменшому сквері справжнє задоволення. Ідучі крок за кроком, погляд падае на широке і розкосе дерево калини з іі соковитими кетягами ягід. А далі ти бачиш чудові клени , з такими цікавими листочками, які осінь розфарбувала в різні фарби. А осіннє небо? Воно похмуре й величне, але в той же час сонечко підігрівае майже схолоднілу землю. Ця прекрасна пора - осінь!