Подумайте, як би писалися наведені слова, якби українська орфографія керувалася в цих випадках морфологічним принципом. Убозтво, щасливий, об’їзний, корисний, товариський, товариство, паризький, серце, кріпацтво, вищий, дорожчий, важче, вужчий.
Без відома, на швидку, по моєму, по середині, до вподоби, до гурту, в розсип, до загину, до краю, де-не-де, до пари, доречі, до сьогодні, за кордоном, за рахунок, тим разом, на бігу, на вагу, на весну, навесні, на переріз, на мить, на сміх, засвітла, по двоє, помалу, уре-шті, по братньому, під силу, по черзі, як-не-як, наостанок, тим часом, на четверо, у цілому, сам-на-сам.
Говорити не голосно, стояти неподалік,звучати не виразно,сказати необачно, ніде не сховатись, надворі не холодно, пояснити незрозуміло, не сміливо вчинити, не варто робити; немало, а багато; трапляється не щодня, ідеш не туди, нітрохи не шкода, зробили не по-моєму, не зовсім порядно, неодмінно написати, зустрітися не сьогодні
1. Українське поспільство, |поборене у класовій боротьбі|, |з ярмом панщизняної неволі на шиї|, тягло свою долю з глухим ремством.(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене дієприкметниковим зворотом, друге (неузгоджене) – іменником із залежними словами)
2. Він йшов у ярмі, |скорившись силі|, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...
3. Старше покоління, |свідок іншого життя|, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, |піднятої в оборону народних і людських прав|.
(відокремлена прикладка та відокремлене узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом)
4. Пісня волі, |споетизованої, /може/, в дні лихоліття|, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, |скованих на людей людьми|.
Без відома, на швидку, по моєму, по середині, до вподоби, до гурту, в розсип, до загину, до краю, де-не-де, до пари, доречі, до сьогодні, за кордоном, за рахунок, тим разом, на бігу, на вагу, на весну, навесні, на переріз, на мить, на сміх, засвітла, по двоє, помалу, уре-шті, по братньому, під силу, по черзі, як-не-як, наостанок, тим часом, на четверо, у цілому, сам-на-сам.
Говорити не голосно, стояти неподалік,звучати не виразно,сказати необачно, ніде не сховатись, надворі не холодно, пояснити незрозуміло, не сміливо вчинити, не варто робити; немало, а багато; трапляється не щодня, ідеш не туди, нітрохи не шкода, зробили не по-моєму, не зовсім порядно, неодмінно написати, зустрітися не сьогодні
Объяснение:
думаю усе зрозуміло
1. Українське поспільство, |поборене у класовій боротьбі|, |з ярмом панщизняної неволі на шиї|, тягло свою долю з глухим ремством.(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене дієприкметниковим зворотом, друге (неузгоджене) – іменником із залежними словами)
2. Він йшов у ярмі, |скорившись силі|, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...
(відокремлена обставина дії, виражене дієприслівниковим зворотом)
3. Старше покоління, |свідок іншого життя|, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, |піднятої в оборону народних і людських прав|.
(відокремлена прикладка та відокремлене узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом)
4. Пісня волі, |споетизованої, /може/, в дні лихоліття|, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, |скованих на людей людьми|.
(відокремлені узгоджені означення, виражені дієприкметниковим зворотом)
5. На широкі бессарабські степи, |вільні|, |без пана й панщини|, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...
(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене одиночним прикметником, друге неузгоджене – іменниками з прийменником)
6. На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови, |справжні облави|, |як на вовка або ведмедя|.
(відокремлена прикладка і порівняльний зворот)
Объяснение: