Твір-розповідь про свято Кожного року українці святкують два свята Миколая. Перше — 22 травня, а друге 19 грудня. Свято Миколая, особливо «зимнього», святкують урочисто, за гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. Народ про святого Миколая склав багато легенд і переказів. У них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а особливо, на воді. Всі рибалки мали в своїх куренях образ святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.Бо Святий Миколай — другий після Бога заступник людей від усіх проблем нещасть. Відомо, що все життя він ніс людям Добро і Милосердя. Найбільше люблять і шанують його діти.Для них він почесний охоронець і завжди до них приходить з подарунками. Легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на до бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали «батьком сиріт, вдів і бідних». Після смерті батьків продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. Своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. Він також втихомирював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей, був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин — диких і свійських. Святий Миколай всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.На це свято Святий Миколай дає дітям подарунки, а вони співають колядку:Ой хто. Хто Миколая любить,Ой хто, хто Миколаю служить,Тому святий МиколайНа всяк час помагай,Миколаю!Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну,Ой глянь, глянь на змучену, бідну.Ми тебе, всі люди, молим:Проси в Бога ти їй долі,Миколаю!Ой, проси долі для Вкраїни,Ой, нехай встане із руїни.Доля й щастя хай витає,В славі й волі хай засяє,Миколаю!Це свято відзначають весело і щиро дякують Святого Миколая за до підтримку в житті.
Моя улюблена професія -вчитель. На мою думку,вчитель виконує роль другої мами.Недарма нам кажуть усі:"Школа -другий дім".Вчитель-велика професія.Адже він навчає і майбутніх шахтарів,юристів,і лікарів.Я б не сказала що це легка професія.вчитель приділяє велику увагу учням,обрікаючи себе особистого життя,настільки велика любов вчителя.Бути вчителем дуже відповідально, бо він для учнів взірець у мисленні та поведінці. Мало того, що вчитель має досконало знати той предмет, що він викладає, він має вміти навчити. Кожна дитина у класі має зрозуміти матеріал. А діти всі різні, тому вчителеві так необхідно бути уважним до кожного.
Мої улюблені вчителі назавжди залишаться в моєму серці. Вони всі різні, з різними підходами до своєї роботи. Та є те спільне, що викликає в мене повагу, - справедливість, уважність, вміння цікаво пояснити, розуміння. Я певен, що ми маємо бути вдячними нашим вчителям за все, що вони нам дають, та намагатися перейняти якомога більше знань від них.
Кожного року українці святкують два свята Миколая. Перше — 22 травня, а друге 19 грудня. Свято Миколая, особливо «зимнього», святкують урочисто, за гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. Народ про святого Миколая склав багато легенд і переказів. У них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а особливо, на воді. Всі рибалки мали в своїх куренях образ святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.Бо Святий Миколай — другий після Бога заступник людей від усіх проблем нещасть. Відомо, що все життя він ніс людям Добро і Милосердя. Найбільше люблять і шанують його діти.Для них він почесний охоронець і завжди до них приходить з подарунками. Легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на до бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали «батьком сиріт, вдів і бідних». Після смерті батьків продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. Своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. Він також втихомирював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей, був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин — диких і свійських. Святий Миколай всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.На це свято Святий Миколай дає дітям подарунки, а вони співають колядку:Ой хто. Хто Миколая любить,Ой хто, хто Миколаю служить,Тому святий МиколайНа всяк час помагай,Миколаю!Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну,Ой глянь, глянь на змучену, бідну.Ми тебе, всі люди, молим:Проси в Бога ти їй долі,Миколаю!Ой, проси долі для Вкраїни,Ой, нехай встане із руїни.Доля й щастя хай витає,В славі й волі хай засяє,Миколаю!Це свято відзначають весело і щиро дякують Святого Миколая за до підтримку в житті.
На мою думку,вчитель виконує роль другої мами.Недарма нам кажуть усі:"Школа -другий дім".Вчитель-велика професія.Адже він навчає і майбутніх шахтарів,юристів,і лікарів.Я б не сказала що це легка професія.вчитель приділяє велику увагу учням,обрікаючи себе особистого життя,настільки велика любов вчителя.Бути вчителем дуже відповідально, бо він для учнів взірець у мисленні та поведінці. Мало того, що вчитель має досконало знати той предмет, що він викладає, він має вміти навчити. Кожна дитина у класі має зрозуміти матеріал. А діти всі різні, тому вчителеві так необхідно бути уважним до кожного.
Мої улюблені вчителі назавжди залишаться в моєму серці. Вони всі різні, з різними підходами до своєї роботи. Та є те спільне, що викликає в мене повагу, - справедливість, уважність, вміння цікаво пояснити, розуміння. Я певен, що ми маємо бути вдячними нашим вчителям за все, що вони нам дають, та намагатися перейняти якомога більше знань від них.