Наприкінці минулого тисячоліття читачі стурбовано запитували: "Невже електронні носії витіснять традиційну книжку?" Але коли Джоан Ролінґ написала "Гаррі Поттера" і її серія романів розійшлася стомільйонними паперовими накладами, це питання втратило свою гостроту.
Сьогодні більш-менш зрозуміло, що електронні носії, принаймні поки що, не створюють кардинальної загрози паперовим книжкам. Проте з’явилися вони не випадково. Гадаю, це Бог так готує нас до далеких мандрівок. Це він підсунув нам ґаджети, щоб ми змогли колись забрати з собою на інші планети свої улюблені книжки, музику, фотографії, картини, - бо як інакше вдалося б це зробити?
Отож доки Ілон Маск ще тільки на півдорозі до інших світів, паперова книжка в безпеці. Однак деякі науковці стверджують, що коли люди нарешті зможуть зачати й народити в космічних умовах нове життя, то таке людське дитя буде схоже радше на знайомий кінематографічний образ "енелятка" - з великою головою, очима на пів обличчя, слабкими м’язами. Для нього, на відміну від нас, такі приємні відчуття, як гортання сторінок, запах паперу, будуть невідомі. І ось, напевно, вже аж тоді й запанує ера електронної книжки.
Але й це не страшно: головне - читати, і не так важливо, з яких носіїв. Бо книжки- це знання й емоції, які, на відміну від щоденного потоку інформації, залишаються з нами надовго.
Вечоріло. Пташки летіли по чистому, оранжевого відтінку неба. Частина птахів відсторонилася від зграї, тому що побачила в одному з дворів багато горошку. Вони знизилися, а потім і зовсім сіли на землю. Вони підійшли до горошку, подзьобали його, а потім надумали летiти далi. Однак вже було досить пізно, вони вирішили переночувати біля старої ялинки. Ніч. Пташки вже сплять. На ранок вони прокинулися і далі взялися в шлях.
ВИКЛИКИ КНИЖКОВОЇ ЕРИ
Наприкінці минулого тисячоліття читачі стурбовано запитували: "Невже електронні носії витіснять традиційну книжку?" Але коли Джоан Ролінґ написала "Гаррі Поттера" і її серія романів розійшлася стомільйонними паперовими накладами, це питання втратило свою гостроту.
Сьогодні більш-менш зрозуміло, що електронні носії, принаймні поки що, не створюють кардинальної загрози паперовим книжкам. Проте з’явилися вони не випадково. Гадаю, це Бог так готує нас до далеких мандрівок. Це він підсунув нам ґаджети, щоб ми змогли колись забрати з собою на інші планети свої улюблені книжки, музику, фотографії, картини, - бо як інакше вдалося б це зробити?
Отож доки Ілон Маск ще тільки на півдорозі до інших світів, паперова книжка в безпеці. Однак деякі науковці стверджують, що коли люди нарешті зможуть зачати й народити в космічних умовах нове життя, то таке людське дитя буде схоже радше на знайомий кінематографічний образ "енелятка" - з великою головою, очима на пів обличчя, слабкими м’язами. Для нього, на відміну від нас, такі приємні відчуття, як гортання сторінок, запах паперу, будуть невідомі. І ось, напевно, вже аж тоді й запанує ера електронної книжки.
Але й це не страшно: головне - читати, і не так важливо, з яких носіїв. Бо книжки- це знання й емоції, які, на відміну від щоденного потоку інформації, залишаються з нами надовго.
Вечоріло. Пташки летіли по чистому, оранжевого відтінку неба. Частина птахів відсторонилася від зграї, тому що побачила в одному з дворів багато горошку. Вони знизилися, а потім і зовсім сіли на землю. Вони підійшли до горошку, подзьобали його, а потім надумали летiти далi. Однак вже було досить пізно, вони вирішили переночувати біля старої ялинки. Ніч. Пташки вже сплять. На ранок вони прокинулися і далі взялися в шлях.
Ренат Зімін