Помилку у творенні форми ступеня порівняння прикметника допущено в реченні
А. У дискусії перевага буде в того, хто має впевненіший вигляд та наводить більш переконливі аргументи.
Б. Найбільш складне під час виступу — це вміння давати найкомпетентніші відповіді на підступні запитання.
В. Слухачів можуть захопити більш яскраві приклади, що виявляться цікавішими, ніж у попередніх ораторів.
Г. Найбільш вимогливіша публіка знається на предметі обговорення не гірше за найпідготовленішого доповідача.
Д. Найефективніша форма підготовки до дискусії — це тренувальний виступ перед друзями, а не ретельніше заучування тексту промови.

Одного разу Сергійко йшов полем, повертаючись зі школи. Був чудовий сонячний день. Хлопчик наспівував веселу пісеньку і милувався красою літньої природи. Раптом він щось помітив біля дороги. Сергійко підійшов ближче і побачив у траві вороненя. Воно змахувало крилами, намагалося злетіти, але нічого в нього не виходило. Хлопчик обережно взяв його на руки і побачив, що в нього зламана ніжка. Шкода стало йому пташки, адже вона сама не виживе тут, у полі. Вирішив забрати з собою. Вдома Сергійко перев'язав вороненю бинтом ніжку. Весь тиждень хлопчик годував пташеня сиром, напував водою. За цей час звикло воно до Сергійка. І щодня, коли хлопчик повертався зі школи, голосно каркало.

Соснове - прикметник, означення; гілля - іменник, підмет; пошпигувало - дієслово, присудок; голками - іменник, додаток; в - прийменник, щоки - іменник, обставина; й - сполучник, крізь - прийменник, одяг - іменник, додаток; чіпляло - дієслово, присудок; вологу - прикметник, означення; лоскотну - прикметник, означення; павутину - іменник, додаток; на - прийменник, лоб - іменник, обставина; на - прийменник, вуха - іменник, обставина; на - прийменник, щоки - іменник, обставина; а - сполучник, плечі - іменник, додаток; холодила - дієслово, присудок; роса - іменник, підмет. (Складносурядне речення з протиставним сполучником а, розповідне, неокличне; І речення: просте, двоскладове, поширене, повне, неускладнене; ІІ речення: просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене) Так як речення складносурядне, то обидві частини рівноправні, а отже, не має головної і підрядної частини.