Кожен народ має свої особливі звичаї, які зазвичай по-своєму різні та неповторні. Наш народ також може похизуватися своїми традиціями, яких наші предки дотримувались протягом багатьох поколінь. Візьму до прикладу одне з наших найбільших свят - Різдво. Більшість родин проводять його зі своїми сім'ями, тому з ним асоціююються лише приємні речі. Прийнято вважати що цього дня колись в свій час на світ народився Ісус Христос - син божий. Тому для всіх православних це свято надзвичайно важливе. За давньою традицією, різдвяне святкування починається ще ввечері 6 січня. Вечір напередодні Різдва називається Святим або Навечір’ям Різдва Христового. У цей день всі члени родини мають бути вдома, допомагати один одному під час святкових приготувань. За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в будинку, вибілювали помешкання, застеляли нові або чисто випрані скатерки й рушники, намагалися підготувати новий одяг для всіх членів родини. А вдосвіта 6 січня господиня розпочинала приготування дванадцяти страв, що символізують дванадцять апостолів. Головною різдвяною стравою є кутя — пшенична або ячмінна каша, змішана з родзинками, маком, медом і горіхами. Також на столі обов'язково має стояти узвар. На почесному місці в домі повинен стояти Дідух — житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай та добробут, і є оберегом роду. Сідати за святковий стіл необхідно з появою першої зірки, що символізує народження Ісуса. Після куті вже можна переходити до інших страв — риби, грибів, борщу, вареників, тушкованої капусти, картоплі, узвару тощо. Під час трапези за столом ні в якому разі не можна лаятися та сперечатися. Вранці 7 січня люди радісно вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують — «Славімо його!». У цей день прийнято ходити до церкви на святкову молитву, а також в гості до родичів. Обов’язковою різдвяною традицією є колядування — звичай, під час якого групи колядників піснями славлять господарів. Найчастіше в таких піснях звучать побажання щастя, здоров’я та достатку. По закінченню співу, господарі виносять колядникам солодощі або гроші.
Моя кімната доволі маленька, але дуже гарна, світла й затишна. Тут дуже приємно перебувати: вчити уроки, читати книжки, сидіти за комп'ютером. Кожну річ для своєї кімнати я ретельно вибирала сама: і килимок біля ліжка, жовтий, як сонечко, і фіранку радісного жовтогарячого кольору, і стіл зі стільцем. На підвіконні ростуть мої улюблені кактуси. Я дуже люблю ці рослини і піклуюся про них, тому кактуси у мене доволі часто квітують. На стінах висять мої найкращі малюнки та плакати моїх улюблених груп. На книжкових полицях вишукалися мої підручники, довідники, енциклопедії та художні твори. У своїй кімнаті я почуваю себе насправді вдома. Я завжди прибираю її сама. Тут все на своїх місцях, і я ніколи не шукаю яку-небудь річ, бо завжди знаю, де що лежить. Мені дуже подобається моя кімната.
Кожен народ має свої особливі звичаї, які зазвичай по-своєму різні та неповторні. Наш народ також може похизуватися своїми традиціями, яких наші предки дотримувались протягом багатьох поколінь. Візьму до прикладу одне з наших найбільших свят - Різдво. Більшість родин проводять його зі своїми сім'ями, тому з ним асоціююються лише приємні речі. Прийнято вважати що цього дня колись в свій час на світ народився Ісус Христос - син божий. Тому для всіх православних це свято надзвичайно важливе. За давньою традицією, різдвяне святкування починається ще ввечері 6 січня. Вечір напередодні Різдва називається Святим або Навечір’ям Різдва Христового. У цей день всі члени родини мають бути вдома, допомагати один одному під час святкових приготувань. За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в будинку, вибілювали помешкання, застеляли нові або чисто випрані скатерки й рушники, намагалися підготувати новий одяг для всіх членів родини. А вдосвіта 6 січня господиня розпочинала приготування дванадцяти страв, що символізують дванадцять апостолів. Головною різдвяною стравою є кутя — пшенична або ячмінна каша, змішана з родзинками, маком, медом і горіхами. Також на столі обов'язково має стояти узвар. На почесному місці в домі повинен стояти Дідух — житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай та добробут, і є оберегом роду. Сідати за святковий стіл необхідно з появою першої зірки, що символізує народження Ісуса. Після куті вже можна переходити до інших страв — риби, грибів, борщу, вареників, тушкованої капусти, картоплі, узвару тощо. Під час трапези за столом ні в якому разі не можна лаятися та сперечатися. Вранці 7 січня люди радісно вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують — «Славімо його!». У цей день прийнято ходити до церкви на святкову молитву, а також в гості до родичів. Обов’язковою різдвяною традицією є колядування — звичай, під час якого групи колядників піснями славлять господарів. Найчастіше в таких піснях звучать побажання щастя, здоров’я та достатку. По закінченню співу, господарі виносять колядникам солодощі або гроші.
Объяснение:
знаю много текста, но зато есть с чего выбрать;)
P.S поставьте