Пошир прислів'я парою прикметників, визнач їх синтаксичну роль у реченні.

1. І кози ..., і сіно ...

Довідка: дешева — погана; вірного — велика; товстий — твердий; чорної — білої; великої — малий; ситі — ціле; лінивий — скупий; дурний — хитрий; чужа — темний; маленька — велике.

2. На ... землі ... хліб родить.

Довідка: свят ранні — пізні; чорній — білий; добрий — широкий; мудрого — дурного; старого — бувалого; добрім — поганім; закоротке — задовге; старий — молодий; мудра — лихі.

1. Радий та щасливий виліз він, із замету і став на снігу.

2. Ріка текла внизу одвічна і невпинна.

3. Цвіте земля, задивлена в свободу.

4. На затягнутому ряскою озерці ,білою ,зіркою розпустилась лілія.

5. Стомлені походом, суворі воїни не приглядалися до лісу.

6. Листя вимите рясним дощем, поблискувало на сонці.

7. Нема без кореня рослини ,а нас людей без Батьківщини.

8. Скроплений живлющою росою росток, пробився на безмежжі нив.

9. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур'яні.

10.Досвітні огні переможні урочі, прорізали темряву ночі.

11.Невідомій нікому, я сідаю на лавку слухаю і дивлюся.

12.Город ровом обкопаний, дерева глиною замазані.

Заранее

Объяснение:

всё❤️

Перше кохання Лесі Українки

Коли говорять про чоловіків у житті Лесі Українки, то згадують, здебільшого, Сергія Мержинського, в якого вона була безнадійно закохана, і Климента Квітку, з яким вона побралася за шість років до смерті. А от про перше романтичне кохання Лариси Косач відомо небагатьом.

З Максимом Славінським Лариса познайомилася влітку 1886-го у волинському селі Колодяжному, де її батьки мали маєток. Максимові було 18, дівчині – 15 років. Максим дружив із її братом Михайлом. А з Ларисою його поєднала творчість — згодом вони спільно переклали “Книгу пісень” Генріха Гейне.

З іменем Славінського пов’язано багато перлин Лесиної інтимної лірики: “Горить моє серце”, “Стояла я і слухала весну”, “Хотіла б я піснею стати”, “Сон літньої ночі”… До “пана Максима” звернуті й такі слова: “Милий мій! Ти для мене зруйнований храм…”