Поширене означення не треба відокремлювати комами в реченні

а) місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю:
б) Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір:

в) Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори;

г) Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

2. Невідокремлене означення вжито в реченні: ПОНАД 150 ГОДИН ПРЯМИХ ЕФІРІВ
а) Пропахлі тропіками поверталися до рідного краю птахи;

5) До рідного краю поверталися птахи пропахлі тропіками; УКРАЇНИ

ів) До рідного краю пропахлі тропіками поверталися птахи:
т) Пропахлі тропіками птахи поверталися до рідного краю.

3. Непоширене означення не обов'язково відокремлювати комами в ?
реченні:

а) Морозний сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо;
б) Був вечір свіжий запашний після довгої задушливої спеки;
в) Волокатий джміль неповороткий і вайлуватий домовито гуде над чебрецем;

г) Обмерзла й знесилена вона зупинила біля кам'яниці коня.
4. Непоширене означення обов'язково треба відокремлювати комами в
реченні:

а) Прийшла пора свята й благословенна;

6) Море безкрає таємниче десь зливається з небом;

в) У кімнату ться сонячне світло тепле спокійне:
т) Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать.
5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:

а) Прокидається наповнений зеленими пахощами степ

6) Олеся йде сама дорогою - легка, витончена, пругка:

в) Батько сидів з веслом на кормі - веселий і дужий;

г) Засмаглі й оздоровлені покидали ми лазурове узбережжя. пан
6. Речення «Задоволені й усміхнені... поверталися зі стадіону додому»
ускладниться відокремленим означенням, якщо на місці крапок уписати

а) глядачі; б) футболісти; в) тренери; г) вони.
7. Відокремленою прикладкою не ускладнено речення: б

Найчастіше про науку історію говорять те, що вона може до сучасникам не повторити помилок минулого. Саме тому історію дуже важливо вчити і знати. Якби наші предки не допускали великої кількості помилок, може бути, що ми б сьогодні жили в набагато кращому суспільстві та світі. Але навряд чи варто шкодувати про минуле та їхні помилки, що було – те минуло. Сьогодні наше завдання – на підставі фактів минулого творити чесну і справедливу сучасність.Історія України – дуже складна і неоднозначна. В історії нашого багатостраждальної держави зустрічалися світлі, радісні сторінки, але негативу все ж було значно більше. Сторіччя безперервно українці були позбавлені власної держави і були змушені терпіти гніт інших народів. Але далеко не всі смирно терпіли свою незавидну долю, серед українців завжди були й ті, хто готовий був покласти своє життя, щоб його країна стала незалежною і суверенною. Багато з літературних творів, написаних українськими письменниками, мали те, що сьогодні у нас прийнято називати національною ідеєю. Праці Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського та багатьох інших мали величезний вплив на розвиток національної ідеї України, й у всі часи мотивували наших співвітчизників боротися за рідну землю. Їхні твори повняться історичними прикладами, ознайомлюватися з якими рекомендується кожному сучасному українцеві, який цінує свою країну, свій рід і, зрештою, самого себе.Вивчаючи історію рідного краю, історію України, можна дізнатися, що багато борців за незалежність і суверенність нашої країни були вбиті ворогами нашої державності, багато хто був закатований, сім’ї були зруйновані, а долі зламані і не підлягали реанімації. При цьому всі ті люди, які так сильно страждали, не хотіли нічого надприродного, вони хотіли всього лише бути господарями на своїй Богом даній землі. Хіба це погано чи неправильно? Я впевнений, що ті, хто вивчає українську історію ретельно та уважно, вже ніколи не будуть ставитися з погордою до своєї країни. Вони повинні розуміти, що сучасна українська суверенність і незалежність мала дуже велику ціну – життя тисяч або навіть мільйонів людей, таких же, як ми, українців. Чи можна після цього не цінувати Україну?Найцінніше, що є у кожного українця, це його батьківщина. Навіть самі далекі наші предки боролися або як мінімум бажали того, щоб Україна була повноцінною державою. Зрадити ідею незалежності означає зрадити своїх предків, зрадити свій рід. Історію ж необхідно вчити, щоб знати все про цю боротьбу, знати її приклади, а також для того, щоб не повторювати помилки тих, хто недостатньо добре боровся або вважав, що його країна – це не його справа.

Найбільшою річкою України є Дніпро (давні назви - Борисфен, Славутич). Це третя за площею басейну річка в Європі після Волги і Дунаю. Бере початок на Валдайській височині з болота Аксенінський Мох (Смоленська область, Росія). Довжина річки – 2201 км (в межах України – 981 км). В Україні Дніпро протікає своєю середньою і нижньою течією і впадає в Дніпровський лиман Чорного моря.

річка Дніпро

   Дніпро разом з притоками обводнює майже половину нашої території. Він протікає від північних меж до впадіння Десни в меридіальному напрямку з півночі на південь. Далі напрямок змінюється на південно-східний уздовж північно-східного краю Придніпровської височини до Дніпропетровська. На ділянці між Дніпропетровськом і Запоріжжям пронизує кристалічні породи Українського щита і тече тут у меридіональному напрямку. На цій ділянці на Дніпрі було 10 порогів, які перешкоджали наскрізному судноплавству. Через пороги вниз за течією, і то лише навесні під час великої води, могли проходити невеликі судна і плоти, плавання проти течії було неможливим. Лише після спорудження греблі Дніпрогесу Дніпро став доступним для наскрізного плавання. Спорудження Дніпровського водосховища мало і негативні наслідки: затоплення родючих земель, лук, лісів. У межах Причорноморської низовини річка різко змінює свій напрям на південно-західний.
   Долина Дніпра широка і має похил на південь. Через спорудження каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі виник ряд великих водосховищ (Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське, Кременчуцьке, Канівське, Київське), через що змінився режим річки; весняні повеневі води збираються у водосховищах і витрачаються за потребою. Значно поліпшилися умови судноплавства. Води Дніпра широко використовуються для штучного зрошення земель у південних посушливих районах України та постачання питною і технічною водою численних її міст і промислових вузлів.

річка Дніпро

   Дніпро в межах України приймає багато приток, найбільші з них – Прип’ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Ірпінь, Рось, Базавлук, Інгулець.
   Живлення Дніпра – мішане. У верхній частині басейну переважає снігове (близько 50%), на дощове і підземне припадає відповідно 20% і 30%. Нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 85-90%, підземного зменшується до 10-15%, дощового майже немає. Водний режим Дніпра визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню (з періодичними дощовими паводками), регулярними осінніми паводками і зимовою меженню. На гідрологічний режим пригирлової ділянки Дніпра впливають згінно-нагінні явища. Льодостав починається в грудні (у південній частині басейну) нестійкий і триває до березня-квітня. На водосховищах льодостав утворюється і зникає пізніше, ніж на незарегульованих ділянках річища. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну. Пересічна річна витрата води поблизу Києва 1370 м3/с. Річний стік становить 53,5 км3.

річка Дніпро

   На протязі майже 2000 км Дніпро судноплавний. Каналами річка сполучена з суміжними басейнами: з Західною Двіною – Березинською водною системою, з Німаном (Дніпровсько-Німанським каналом), з басейном Західного Бугу – Дніпровсько-Бузьким каналом. Велике значення має рибальство (основні промислові види риб – лящ, судак, короп, щука, окунь, товстолобик, білий амур). Береги Дніпра і його водосховищ – важливий рекреаційний район. На річці розташовані міста – Смоленськ (Росія), Могильов (Білорусь), Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Херсон.

річка Дніпро

   Екологічний стан у басейні Дніпра дуже складний. Внаслідок техногенної діяльності його води забруднені радіонуклідами, сполуками важких металів, азоту, нафтопродуктами, фекаліями, пестицидами. Вживаються заходи для поліпшення екологічної ситуації щодо скорочення викидів у Дніпро та його притоки.