Пошта, за, листуватися, електронний, до составить предложение.

Особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. Та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому докладають багато зусиль. Іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. Якщо ти з малечку любиш  поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. Та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. Через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. Для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. Я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.

- Привіт, друже. Який же я радий, що врешті-решт тебе побачив. Як ти?
- Доброго дня, Петре! Я так само радий тебе бачити, правда. Я добре, а сам як?
- Ось щойно приїхав з відпочинку. Сказати по правді, я задоволений та вражений красою Кримських гір. А ти десь був?
- Пощастило тобі, товаришу. А я влітку майже ніде не подорожував, а був на нашій дачі.
- Петре, це також дуже добре! Там же так привабливо, там чисте повітря, спів пташок, річка поруч.
- Ти правий, однокласнику. Але я б також хотів побувати у Криму.
- Ще побуваешь, можливо, наступного літа. 
- Дуже хочеться, чесно кажучи. Фотографій багато у тебе з відпочинку?
- Ой, чимало. Хочешь приходь, а я покажу тобі. Ще й відео є.
 - Як гарно, хотілося б побачити. І сувенірів првиезли?
- Так, багато. І тобі один є, дуже гарний.
- Я дуже вдячний тобі, друже, так приємно. А у меня нічого немає для тебя.
 - Нічого страшного, не переймайся. Краще покажи мені свої фотографії.
 - Із задоволенням, приходь до мене ввечері.
- Дякую за за до зустрічі.