Пошуково-вибіркова робота · Прочитати речення з відповідною інтонацією. Знайти й виписати спочатку складні речення з безсполучниковим і сурядним зв’язком, потім — з безсполучниковим і підрядним зв’язком та сурядним і підрядним зв’язком. Розставити потрібні розділові знаки. Пояснити вживання їх.
1. Пливе у сірі безвісті нудьга пливе безнадія і сти_ха хлипає сум. 2. Плачуть голі дерева плачуть солом’яні стріхи вмивається сльозами убога земля і не знає коли осміхнеться. 3. Вітер стукав дверима по покинутих хатах корови блукали по дворах та гризлися собаки поміж роями сухого листя. 4. Уже нічого нема на вулиці все щезло як сон пил поволі сідає на землю а вечірнє повітря все ще тремтить живим акордом завмираючих згуків. 5. Важким
холодним сном за хатою спала земля, а високо над нею тріпалися зорі наче в небесному акваріумі грали золоті рибки. 6. Вискочить сонце на мить на блакитну полянку щоб обсушитись гляне на себе в калюжу і знову лізуть на нього важкі розтріпані хмари (З тв. М. Коцюбинського).
· Дослідити, чим ускладнені частини складних синтаксичних конструкцій.
· Накреслити схеми складних речень з різними видами зв’язку.
Точно ніхто не знає. Так як чені до цих пір так і не дали відповіді на це питання.
Объяснение:
Основною вважається легенда, що нібито від імені його засновника Кия. Я абсолютно не проти цієї легенди, але мені вона видається найменш вірогідною. Достовірних відомостей про існування в VI столітті якогось Кия немає. Згадка про Кия в "Повісті временних літ" носить лише гіпотетичний характер: якщо є міста, які названі на честь їх засновників, то і Київ так само названий на честь його засновника князя Кия, але такого імені як "Кий" ніколи не існувало, так як ні в християнських, ні в язичницьких слов'янських святцях його немає. Можливо, що це не ім'я, а щось інше. Вчені намагаються з'ясувати це...
Дієприкметники (виділені) та їх синтаксична роль
1. Mіж двома шпичастими горами було видно провалля,
/промите дощовою водою/ (Нечуй-Левицький).
(частина відокремленого означення, вираженого дієприкметниковим зворотом)
2. Хлопець замріяно слухав, /розглядаючи високі стожари палаючого заходу/ (М. Бажан).
(частина відокремленої обставини, вираженої дієприслівниковим зворотом)
3. Скоро проліски з-під снігу глянуть синіми очима, і повіє теплий вітер над pозкованим Дніпром (М. Рильський). (означення)
4. Тремтячі тіні ажурові, /розквітлий/, кидає каштан (М. Рильський).
(1 – означення, 2 - відокремлене означення)
5. Між пожовклими стернями лежить битий осінній шлях. (означення)
6. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини,
/налитої зеленим хлібом/ (М. Коцюбинський).
(частина відокремленого означення, вираженого дієприкметниковим зворотом)