Поставте дієслова в 1-й особі однини теперішнього часу. Підкресліть приголосні, що чергуються, і прокоментуйте.

Скакати, смикати, голубити, косити, пестити, полоскати,

ненавидіти, тесати, молоти хрестити, кликати, біг
ти, мазати, реготати, губити, водити, чистити, топити, брести,

бродити, чесати, кресати, стерегти, ходити, летіте.

Складіть 2–3 речення з будь-якими з поданих дієслів.​

Я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. І побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." Хто ти, люба?"-спитав я її. А вона лиш мовчала та хиталася на вітру. Підказали через сон дерева : " Це -пролісок. Він один прокинувся у таку   холоднечу."  

 Я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. І почув : " Сонечко, грій дужче, бо холодно мені. Весно, я чекаю тебе. Моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала." 

Виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає Весну. Я вклонився їй в : "Дякую, небесна квітка, що не злякалася ні Зими, ні Морозу!" 

Ми часто чуємо це слово «бережливисть», але не завжди розуміємо його значення. Нам кажуть батьки і вчителі: «Будьте берехливими!», та для чого? Чому ми маємо такими бути?..Як на мене, бережливисть – це ознака того, що ти доросла людина. Доросла не в значенні віку, а в значенні сформованості особистості. ВБережливисть починається з малого і прививають її нам, звичайно ж, батьки. Спочатку вони привчають нас виконувати домашні завдання, адже це наш перший обов’язок. Саме від цього залежать наші успіхи в навчанні, наша подальша освіта та, врешті-решт, вибір професії… Часто ми ігноруємо цей обов’язок, і це примушує батьків сумніватися у тому, що ми вже достатньо дорослі. Тому не слід дивуватися, що вони нас такими не вважають!Бережливисть навіть у нашому віці потрібна скрізь. І, на мою думку, перш за все вона полягає у тому як ми дотримуємося своїх обіцянок. Сказати: «Звичайно, я це збережу!» дуже легко. Зробити ж буває набагато складніше.