Поставте, де потрібно, тире в простому реченні. І. Праця основа людського життя і культура. 2. Жити значить боротися,діяти, можливо, помилятися. 3. Земля це витвір природи, найвища її досконалість, явище унікальне. 4. Поетичний символ України хліб на вишитому рушнику. 6. Життя прожити потоптати сум, єством своїм прославити Людину.7. Не дістається Батьківщина в спадок. Вона довічний невідплатний борг. 8.Життя без книги як хата без вікна. 9. Мета це мир, погожий день, весна; мета це правда в світлому уборі. 10. Понад моря, океани, всупереч кривді, імлі, сяє зоря полум’яна берег моєї землі.
ІІ. 1. Людське життя це книга чорновик, не вирвеш слова звідтіля ніяк.2. Вмерти значить не бути. 4. В мені переплелись людські турботи, бо я Людина, я людей люблю. 6. І стежка у росах, і тиха діброва то моя рідна співуча земля. 7. Колоски на долоні наче краплі сонця живого. 8. Ніжний шепіт і зітхання моя Україна. 10. Споконвічний супротивник людської оселі ластівка.
ІІІ. 1. Наш народ мов океан. 2. Останні дні мов з книги візерунки на теплому трояндовому тлі. 4. Відчувати біля себе в окопі живу душу це щастя.5. Я син простого лісоруба, гуцула із Карпатських гір. 6. Степ як суцільний кришталь. 7. 8. Яке це щастя бачити тебе.
І. Праця основа людського життя і культура. 2. Жити — значить боротися, діяти, можливо, помилятися. 3. Земля це витвір природи, найвища її досконалість, явище унікальне. 4. Поетичний символ України — хліб на вишитому рушнику. 6. Життя прожити — потоптати сум, єством своїм прославити Людину. 7. Не дістається Батьківщина в спадок. Вона — довічний невідплатний борг. 8. Життя без книги як хата без вікна. 9. Мета це мир, погожий день, весна; мета це правда в світлому уборі. 10. Понад моря, океани, всупереч кривді, імлі, сяє зоря полум’яна берег моєї землі.
ІІ. 1. Людське життя це книга чорновик, не вирвеш слова звідтіля ніяк. 2. Вмерти — значить не бути. 4. В мені переплелись людські турботи, бо я — Людина, я людей люблю. 6. І стежка у росах, і тиха діброва то моя рідна співуча земля. 7. Колоски на долоні наче краплі сонця живого. 8. Ніжний шепіт і зітхання — моя Україна. 10. Споконвічний супротивник людської оселі ластівка.
ІІІ. 1. Наш народ мов океан. 2. Останні дні мов з книги візерунки на теплому трояндовому тлі. 4. Відчувати біля себе в окопі живу душу це щастя. 5. Я син простого лісоруба, гуцула із Карпатських гір. 6. Степ — як суцільний кришталь. 7. 8. Яке це щастя бачити тебе.
Объяснение: