Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає і відрікається, виконує над собою самовбивство. (Юрій Шафраник)
Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)
Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує! (Т. Шевченко)
Мова — духовне багатство народу. (Василь Сухомлинський)
Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)
Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує! (Т. Шевченко)
Мова — духовне багатство народу. (Василь Сухомлинський)
Объяснение:
Поет - механік людських мас, Динамомайстер, будівничий,
повстань майбутнього сурмач, що конструює День над Hіччю.
Куди ж поділа, Степова Елладо, варязьку сталь і візантійську
мідь?
О, плоских ріль піский хрести, — Прабатьківщино! Годі,
годі: вся серця кров отам, на Сході, де недовершеная — ти.
Ти, красо землі несказанна нам немудрим — даремний дар!
Знаю — медом сонця, ой Ладо, в твоїм древнім тілі — весна.
Куди ж ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста.
Гей, ідіть, благодатні зливи! Випадайте перлисті роси! Хай нап’ються до несхочу ниви. Хай дівчата помиють коси.