Поставте підмет і присудок
1. За селом сходило сонце й розсіювало біле плетиво хмар. 2. Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися. 3. Пахло чебрецем і свіжою травою. 4. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. 5. Любимо дивитися на зорі, на їхню неосяжну сім'ю. 6. У нас сміливих поважають. 7. Весна - художник дуже знаменитий. 8. Чумацький Шлях освічує дорогу.

Дехто з моїх однолітків байдуже ставиться до свого здоровۥя. Мовляв, що зі мною станеться, якщо я раз чи два затягнуся цигаркою, спробую трохи пива чи ще чогось. А шкода, як відомо, буває відчутною. Дитячий організм дуже швидко звикає до нікотину та алкоголю. Всі вважають такі звички шкідливими. А от цілоденне сидіння перед телевізором, комп’ютером ніхто не вважає шкідливим, а однією з форм відпочинку. Хоча це далеко не так. Так само існує думка, що заняття спортом потрібні тільки спортсменам, а звичайним школярам вони ні до чого. Запевняю вас, що ця думка хибна. Я вважаю, що спорт обۥєднює людей, зміцнює здоровۥя і характер, розвиває силу і терпіння, спритність і швидкість, витривалість і мужність. А ще спорт приносить людям масу позитивних емоцій.
Кожна людина має право по-своєму ставитися до занять спортом. Одні вважають, що необхідно займатися певним видом спорту, інші – що достатньо декількох вправ ранкової гімнастики. Є і такі, що вважають за правильне просто переглядати по телевізору спортивні передачі. Тоді про яку користь для здоровۥя може іти мова?
Я вважаю, що спорт – це важливий крок до здорового життя, це здоровۥя та сила. Якби не заняття спортом, школярі хворіли би набагато більше. Адже дитячий організм тільки розвивається. А сидячи в школі за партою, вдома за комп’ютером, ми перевтомлюємося. Як відомо, у втомленої людини рівень працездатності практично дорівнює нулю. І тільки правильне чередування розумової і фізичної праці перемагає втому. Якби не заняття спортом

Здавалося б, що таке сьогодні. Просто ще один нічим незапомінающійся день. Іноді буває таке, що саме сьогодні нічого не хочеться робити. Подумки думаєш, що все можна зробити завтра, адже ще є багато часу. І ніхто не замислюється над тим, що все починається саме сьогодні. Все наше життя залежить від сьогоднішнього дня. Що ми зробимо, куди поїдемо, ніж займемося, з ким побачимося саме в цю хвилину.

Вся історія людства починалася писатися не завтра, не через якийсь час, а сьогодні і зараз. Кожному важливого моменту відведено свій час в історії. Той час, коли всі трапилася, і не хвилиною пізніше або раніше. Так, і в нашому житті, все трапляється, тоді, коли потрібно. І якщо кожен замислювався, що саме від його сьогоднішнього рішення залежить завтрашній день, можливо, все було б зовсім по-іншому і набагато краще.

Є люди, які покладаються на долю. Але ж свою долю ми будуємо самі. Від прийнятих ними рішень, від сказаних слів і від зроблених справ залежить наша доля. І якщо покладатися на долю, то це-те ж саме, що покладатися на себе. Просто люди знайшли собі виправдання для того, щоб сьогодні нічого не робити. Але коли ще, якщо не сьогодні. Наша історія, наше життя починає писатися з моменту зачаття і до останнього вдиху. І нікому і ніколи не вдалося відстрочити цей момент хоча б на секунду. Все сталося, так як і повинно було статися і саме в цей момент, не завтра, не через рік, а сьогодні.